— Уявляєте, як страшно мамам із колясками гулять? Собака може не кинутись, а рикнути чи гавкнути. Цього достатньо для переляку. А весною тварини ще агресивніші, — каже депутат Щербанівської об'єднаної територіальної громади Лідія Таровик, 59 років. Живе в Нижніх Млинах, що входять до складу ОТГ. Каже, в її селі та сусідній Горі зграями бігають безпритульні пси.
Мешканці сіл Полтавського району бояться зграй. Тварини гасають біля закладів освіти, адміністративних приміщень, складів, підприємств, багатоповерхівок чи приватних будинків, вулицями, городами, пролазять на подвір'я. Щербанівська й Мачухівська громади та Ковалівська сільрада вже уклали договори з Полтавським комунальним автотранспортним підприємством 1628 щодо стерилізації тварин. Кількість зможуть назвати після відлову.
— Тварин стає більше, бо люди вивозять їх і залишають біля траси. Звісно, собаки йдуть до населених пунктів, де можна знайти їжу, — каже технолог із реєстрації й ідентифікації домашніх і безпритульних тварин Полтавського КАТП 1528 Юлія Явір. — З нами укладають договір. Ми виїжджаємо на спецавтомобілі й відловлюємо тварин. Стерилізуємо й випускаємо на місце, звідки привезли. На вусі в таких собак є чіп, який вказує на стерилізацію.
У селі Яківці на околиці Полтави в занедбаному будинку оселилася зграя собак. Здебільшого тварини не стерилізовані.
— Там живуть до 30 псів. Бігають по вулицях і городах. Благо, ще нікого не кусали, проте дуже страшно. Тим паче, скоро тічка. Кобелі змагаються за сучок і стають агресивнішими. Люди бояться за себе й дітей, — розповідає Олег Усяєв, 39 років, місцевий. — Нещодавно продавець магазину розповідала, що прийшла додому, а на порозі сидить пес, схожий на вівчарку, і не пускає її, охороняє облюбовану територію. Ледь втрапила у дім. Місцеві зверталися до мисливців, проте ті не взялись за відстріл тварин. Сказали, що патрони жалко. Та й законом карається.
— Якщо чесно, стерилізація не дуже допомагає, — каже еколог Мачухівської ОТГ Оксана Мельник, 41 рік. — Торік стерилізували до двох десятків собак. Цьогоріч буде більше. Із грудня вісім письмових звернень назбиралось, усних — набагато більше. Надійшла заявка, що на території олійниці бігають вісім чи десять собак. Казали, що тварини стрибають на людей. Їх відловили, простерилізували й привезли назад. Люди недовольні, бо діти там постійно ходять, а собаки і далі до них чіпляються.
Не кусали, проте лякали. У Мачухах у дворі жила ціла зграя. Їх господарі померли, тварини негодовані більше місяця. Лякали й стрибали на школярів, які повертались додому чи йшли на навчання. Одна мама казала: "Я їх потравлю", — додає еколог.
— Найкращий варіант — побудувати для собак притулок. Бо після стерилізації тварин все одно повертають у село. Буває, що дзвонять мені люди: "Хочу собаку". Пояснюю, що стерилізували й випустили на тій вулиці. Там і шукайте. А був би притулок — можна було б вибрати собі тварину. І такий випадок не один, — говорить Лідія Таровик.
— Найгірше, що у весняний період, коли сучки тічкують, дворові пси зриваються з ланцюгів і приєднуються до зграй. Вони небезпечніші. Своїми силами проводимо профілактику. Спілкуємось із власниками собак, щоб прив'язували й не відпускали на самовигул. Є активісти, які стерилізують, переважно за свій рахунок.
Голова Терешківської громади Наталія Туркеніч, 42 роки, не співпрацює з КАТП. Очікує ініціативи з боку місцевих, щоб допомогли упіймати тварин. Договір стерилізації укладатиме з ветклінікою у Полтаві на вул. Південній.
— Потрібна допомога самих мешканців. Поки що нема таких, щоб прийшли і сказали: ми готові, давайте на якийсь день зберемось і допоможемо відловити тварин. Я ж у свою чергу наберу фахівців ветеринарної служби і ми закриємо всі питання, — каже Наталія Володимирівна, — На стерилізацію одного собаки потрібно 500 гривень. Будемо виділяти по факту. Скільки зроблять — стільки й оплатимо.
До поліції інколи надходять звернення щодо нападу тварин, але домашніх.
— Я не пам'ятаю, аби були звернення щодо нападу безпритульних собак. Буває, під час сварки сусідів чи знайомих пес когось покуса, проте то домашня тварина, — розповідає керівник поліції Полтавського району Микола Коваль, 34 роки.
Із міського бюджету Полтави виділили кошти на стерилізацію собак в обласному центрі. На кожного пса заклали 520 грн. Сільрадам і громадам за це треба сплатити власні кошти.
— Із нами вже заключили договори Мачухівська та Щербанівська громади і Ковалівська сільрада. Днями приєдналась Машівка, — каже Юлія Явір. — На стерилізацію в обласному центрі між клініками проводять тендер. Фінальний конкурс буде 7 березня. Одразу після цього складемо графік і почнемо роботу. У тендер заклали по 520 гривень на тварину. Це на тих, які мешкають у місті. Сільради й громади з району можуть обрати будь-яку клініку. А ми, згідно з іншим договором, можемо відловлювати тварин. 441 гривню коштує година роботи спецавтомобіля.
Не можна повертатися спиною, бігти чи дивитися в очі
Кінологи та зоопсхологи кажуть: тварини виявляють агресію у випадку відчуття небезпеки, захисту території, їжі або цуценят. Тому, за можливості, їх краще оминути іншою дорогою. Якщо немає як — ідіть спокійно. Не виявляйте страху, тварини це відчувають. Відволічіть свою увагу на щось інше. Наприклад, телефон — напишіть комусь повідомлення або прочитайте пост у соцмережі. В жодному разі не треба бігти, махати руками чи кричати. Це збуджує собаку.
Якщо тварина наближається — не можна повертатися спиною, бігти чи дивитися в очі. Маєте щось їстивне — киньте й тихенько відходьте. Коли оточила зграя, спробуйте впертися спиною в стіну. Можна залізти на паркан чи драбину, викликати поліцію чи рятувальників. Із засобів захисту допоможе перцевий газовий балончик.
Ватажок зграї бігтиме першим. Схопіть цеглину або щось важке і киньте в нього. Коли влучите — він розвернеться і втече, інші побіжать за ним. Якщо нападу не уникнути, підставляйте руку. Спробуйте втиснути собаці в рот палицю, сумку чи пакет. Є шарф або мотузка — затягніть тварині шию.
3 
Коментарі