Спецпредставники чинного президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер не вперше у межах мирного процесу щодо України зриваються до Москви.
Чи була з тих поїздок реальна користь - розбиралася Gazeta.ua.
2025 рік: спроба перезапустити мирний процес
Щойно Дональд Трамп приступив до обов'язків президента, він призначив Стіва Віткоффа спецпредставником з урегулювання на Близькому Сході, а згодом - і щодо України. Перший візит до Москви той здійснив 11 лютого 2025 року, всього за кілька днів після інавгурації Трампа. Результатом став обмін американського громадянина Марка Фогеля на Олександра Винника. Тоді ж Віткофф уперше зустрівся з Путіним і, напевне, сформував уявлення про нього у чинного президента США.
13 березня він знову літав до Москви після зустрічі робочих переговорних груп України та Росії за посередництва США та Саудівської Аравії в Ер-Ріяді. Йшлося про припинення вогню на 30 діб.
Анкоридж і поява Кушнера: говорили багато, толку - нуль
11 квітня 2025 року Віткофф у Санкт-Петербурзі спілкувався з російським диктатором Володимиром Путіним понад чотири години. Формально - про параметри безпеки та мирне врегулювання в Україні. За два тижні відбувся новий візит до Москви для консультацій щодо перезапуску переговорів. 6 серпня 2025 року він відвідав російську столицю у межах підготовки саміту Трампа з Путіним в Анкориджі.
На подив багатьох, посланець відвідав Москву і після провалу Анкориджа - 5 грудня 2025 року. Але був уже не сам: уперше Віткоффа дублював зять Трампа Джаред Кушнер. Спілкування з росіянами тривало майже п'ять годин. Американські переговорники відтоді їздять переважно удвох.
2026 рік: Київ включено до маршруту
Новий рік Віткофф і Кушнер "відкрили" візитом до Москви 22 січня для обговорення параметрів мирного плану Трампа. Після тривалої перерви знову поїхали до Росії аж у вересні 2026 року. 6 вересня вони з Москви вилетіли до Києва, де дали велику пресконференцію та висловили сподівання досягнути миру найближчим часом.
21 жовтня 2026 року Віткофф уперше особисто відвідав Росію без Кушнера - злітав до Санкт-Петербурга, де обговорив консультації в Осло, хоча Кушнер підключався по відеозв'язку.
12 листопада відбулася дев'ята (а з урахуванням жовтня - десята) зустріч Віткоффа з Путіним у межах мирного процесу щодо України та четверта - для Кушнера.
Який від того зиск: торги і плани на майбутнє
Єдиний практичний результат усіх цих вояжів - обмін американських громадян на росіян та обміни полоненими. У березні 2025 року Росія відмовилася від припинення вогню на 30 діб. Але якщо до саміту в Анкориджі Штати спільно з РФ деталізували та узгоджували мирний план Трампа з 30 пунктів, то після саміту лідерів документ скоротився до 20 пунктів. Самі американці називали його компромісним.
Віткофф укотре помчав до Москви рятувати переговори як процес
Лише у січні 2026 року американській стороні вдалося організувати домовленості щодо секторальних перемир'їв: енергетика та цивільні споруди. Ці домовленості стали базовими для переходу до підготовки зустрічі у тристоронньому форматі. У жовтні 2026 року були погоджені дорожні карти гуманітарних дій, зокрема, обмінів полоненими. Тоді ж досягнуто домовленості про постійний майданчик в Об'єднаних Арабських Еміратах для консультацій.
Абу-Дабі: поні бігає по колу чи взяла бар'єр
Навіть такий стислий перелік показує, що Стів Віткофф, м'яко кажучи, перебільшує результативність своїх польотів до Росії. Єдиний наскрізний результат - Путін не виводить російську сторону з переговорів як таких. Але відсилка голови делегації РФ Володимира Мединського в Абу-Дабі 10-11 листопада до архітектури безпеки на принципах та в параметрах 2008 і 2021 років (пропозиції Путіна) свідчить про фактичне припинення будь-якого конструктивного діалогу.
Тобто Віткофф укотре помчав до Москви рятувати переговори як процес.
Конкуренція форматів: до справи долучається класична дипломатія
Можливо, це відбувається в умовах конкуренції з держсекретарем Марко Рубіо, котрий на альтернативному майданчику - на саміті міністрів закордонних справ G7 - може домовлятися або вже домовився про альтернативний мирний трек за участі європейців. Першим проявом такого треку, не виключено, і стали консультації в Осло, після яких Віткофф і помчав до Санкт-Петербурга.
Кушнер тоді послався на хворобу, і це важливо. Можливо, він також вважає, що формат "трикутника" від Віткоффа - це глухий кут, і не хоче долучатися до його порятунку, як і до порятунку самого Віткоффа в якості довіреного переговорника.
Критична фаза: цейтнот для Трампа і розвага для Путіна
Це тим більше важливо, що у Дональда Трампа час спливає стрімко: до січня 2027 року, коли запрацює Конгрес із демократичною більшістю в обох палатах, залишилося півтора місяця, а одна з головних передвиборчих обіцянок досі не виконана. Путін не може відмовити собі у задоволенні пошантажувати "партнера" та помститися за вивітрення "духу Анкориджа".
Чинний господар Кремля розуміє, що якраз нині період "тиснути" на Трампа, граючи як кіт із мишею із його спецпредставником Стівом Віткоффом. Але оскільки його супроводжує зять Дональда, гра буде м'якою.
Що це означає для нас? Єдиний перспективний напрямок наразі - гуманітарний.
Європейці під загрозою: про що насправді йдуть торги
Політичні питання досі не мають відповідей. Кушнер в Абу-Дабі побіжно згадав про території. Зеленський із Данії відповів: росіяни перебільшують обсяги завойованого, ми територіями не поступаємося. Європейці розуміють, чому: для зміни меж України потрібно провести референдум і внести зміни до Конституції, а для цього потрібне припинення вогню. Якщо РФ та Україна підуть на це, буде створено підривний для міжнародного права та кордонів усіх інших країн прецедент. Якщо ні - залишається лише боронити те, що є.
Старий світ балансує між повною залежністю від США та прямим протистоянням із Росією
У разі надходження від Європи великої кількості грошей чи зброї Путін моментально оголосить Старий світ стороною війни та офіційно розпочне нову агресію. Доки, звісно, Європа не озброїлася до зубів, що без грошей та сприяння США у стислі терміни неможливо.
Ділять ще не вбитих: як Європа ламає "міжсобойчик"
Саме тому представники країн ЄС та Великої Британії були в Абу-Дабі, бодай "у готелі", як глузували росіяни. Путін від 2008 року хотів домовитися зі Штатами про відвід елементів системи ПРО зі Східної Європи. До 2025 року на це не йшов і не міг піти президент Джо Байден, до 4 листопада 2026 року - президент Дональд Трамп. Але у Трампа перспектива увійти у жорстке протистояння з Конгресом США із січня. І він може погодитися на частковий відвід ПРО зі Східної Європи та на скорочення американського контингенту в обмін на щось, що може йому дати Росія і не може дати Європа.
Наразі вона може "дати" гарантії зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Але Європа може - і хоче! - зламати цей "міжсобойчик", оскільки при поділі світу "на трьох" ризикує опинитися "на таці". Старий світ балансує між повною залежністю від США та прямим протистоянням із Росією. Але розбіжності у Європі настільки критичні, що це не дозволяє їй виступити "єдиним фронтом", що і довели кілька спроб "консультацій" із Трампом щодо України та намагання - дуже запізно! - долучитися до переговорів.
Але посиденьки у Росії трампівські спецпредставники відбувають виключно самі. І це все, що потрібно знати про предмет і суть тамтешніх подій і можливих рішень.
1 
70
Коментарі