45-річна Ніна Кірсо — солістка популярного у 1980-х гурту "Фрістайл". Разом із чоловіком та продюсером групи Анатолієм Розановим, 54 роки, й 10-річним сином Максимом живе в Полтаві. Жінка запрошує додому. На сріблястому "фольксваґені" везе до триповерхового приватного будинку на березі Ворскли.
Співачка одягнена у джинси і чорний светр. Запрошує на кухню, у цокольний поверх.
— Учора тільки повернулася з концерту, а завтра зранку знову треба їхати до Києва у справах. Уже обід, а я ще й поснідати не встигла, — всміхається.
Кухню вмебльовано по-сучасному. Натомість їдальню оформлено під старовину — на стелі грубі дерев"яні балки, люстри у формі колеса від воза.
— Недавно купила стільці та крісла, теж у старовинному стилі, — зауважує Ніна. — Одне ще не привезли. Довго вибирала. Меблі ж купуєш раз на все життя.
Розігріває на сковорідці картопляну запіканку. Кладе на тарілку кілька ложок бурякового салату. Починає снідати, але захоплюється розмовою і забуває про їжу.
— Із чоловіком тепер, буває, по кілька днів не бачимося. Багато подорожую, тож вдається купувати речі, яких у Полтаві ніхто не носить.
Часто оновлюєте гардероб?
— Покупок не планую. Мені подобається закордонний підхід: не треба шукати річ за півроку до того, як вона тобі знадобиться. Коли буваю в Німеччині на гастролях, купую все, що потрібно. Можу витратити на одяг 1,5-2 тисячі доларів. Але коли криза, входжу в режим економії.
Як вибираєте нові речі?
— Найголовніше — вони мають бути функціональні, зручні. Дорогих шуб не купую, бо вони тонкі й холодні. Ми їздимо на гастролі, буває, і на Північ, де мінус 30. У такій шубці змерзну. А з чорнобурки дуже широкі й жаркі. У машині та поїзді незручно. Є дублянка і шуба зі стриженої нутрії під леопарда.
Веде до передпокою, дістає із шафи чорну дублянку, розшиту чорними камінцями, і "леопардову" куртку:
Дорогих шуб не купую, бо вони тонкі й холодні
— Це моя улюблена. Під неї ще є кепка і чоботи на високих підборах. Леопард — хижак. Я теж іще полюю, воюю.
Ідемо до кімнати на першому поверсі. Ніна показує коротку концертну бірюзову сукню.
— Це мій улюблений колір. Решта одягу — червоний і чорний.
У чому ходите вдома?
— Переважно у широкій футболці без ґудзиків. Не люблю куховарити у фартусі.
Як добираєте аксесуари?
— Намагаюся носити подаровані речі. Вірю, що вони мають сильну енергетику і захищають. Коли йду на важливу зустріч, одягаю саме такі аксесуари. І в мене все виходить. Маю старовинну срібну каблучку, яку мені подарувала подруга з Німеччини. За півроку я її загубила у поїзді. Через півтори години кинулася. Виявилося, що й паспорт десь дівся. Якась нереальна історія. Але міліціонери на відстійнику відшукали поїзд, провідника і каблучку з паспортом. Коли вона знайшлася, я зрозуміла, що її подарували від щирої душі.
Косметикою користуєтеся щодня?
— Тільки на концертах. Не люблю її, бо пори закриваються, шкіра не дихає, на очах відчувається важкість. Ти ж спілкуєшся з людьми не обличчям.
Дзвонить телефон. Ніна Кірсо в слухавку говорить російською:
— Да... Ти ж казав, у тебе шість уроків... Сам дійти зможеш?.. Добре, чекай, скоро приїду. Вибачте, за сином до школи треба їхати, — звертається вже до мене. — Виявилося, одного уроку в нього сьогодні не буде, то відпустили раніше.
3 
1
Коментарі
28