




- Син цікавиться чи будуть ставити оцінки. Кажу ні, бо будуть одні двійки, - Ольга відчиняє двері у столичному видавництві "Смолоскип" на Подолі. За 30 хв тут має розпочатися третє заняття безкоштовних курсів української мови. Їх започаткував позафракційний нардеп Олександр Доній. Він голова Всеукраїнського комітету захисту української мови.
- Мої діти хоч і вчились в українській школі, але розмовляють принципово російською. Вважають престижно, коли в Києві говориш російською, - жінка у окулярах вішає червону куртку на стілець. Знімає блакитний шалик.
- Я почала вчити "добровольно принудительно". Зранку, коли роблю зарядку вмикаю радіо "Кіс фм". Там діджеї говорять українською. Допомагає. - Мені байдуже, якою мовою говорить чоловік чи жінка. Головне, щоб грамотно говорили, - каже Ольга, сідає на стілець поближче до викладачів. За кілька хвилин дзвонять у двері. Йде відчиняти.
- Ви сьогодні чергуєте?, - посміхається біля дверей чоловік у чорному діловому костюмі. За мить проходить до приміщення, вішає на стілець піджак. Відчиняє вікно.
- Нет, я просто первая пришла, - відповідає Ольга. На ній багато срібних прикрас. На руці фіолетовий дерев'яний браслет. Ольга працює судовим експертом. За національністю українка. У дитинстві батьки переїхали жити до Молдови. 27 років тому повернулись назад до Києва. Тут жінка закінчила Київський національний національний торговельно-економічний університет.
Ольга сідає за стіл, розглядає книгу Андрія Кокотюхи "Червоний".
- Ніколи не вчила цю мову, - переходить на українську Ольга. - Сьогодні прийшла втретє. На роботі доводилось спілкуватись українською. Але рідко, майже не використовую. За законодавством, якщо не володію державною можу пояснювати своєю рідною.
- Такий аншлаг. Сьогодні Доній виступав на радіо. Вже набрали 9 груп вивчення української мови тільки по Києву. Будуть відкривати нові, - розповідає жінка у червоній куртці. - Хто у "фейсбуці" про курси прочитав, хто в газеті, хто по радіо почув.
До кабінету забігає дівчина у яскравому синьому пальто. Шукає собі вільний стілець.
- Робила домашнє завдання, - продовжує жінка у червоній куртці, тягне слова. - Почала розмовляти українською у магазині. Питаю: я роблю помилки? Ну так трохи і виправляють. Коли не знаю, як сказати прошу, щоб підказали.
- Ой, вы хорошо разговариваете по сравнению с остальными, - втручається короткострижена Катерина Телешова, 51 рік. Вона родом з міста Хабаровськ у Росії. Переїхала жити до Києва понад 30 років тому. Працює архітектором. - Я язык понимаю, но разговаривать сложно. Тут есть люди с Дальнего Востока. Самое важное, что с нас никто не смеется и очень толерантно поправляют ошибки. Учат не говорить не стесняясь. Но у меня еще не получается говорить на украинском. Мышцы не поворачиваются. Я уже решила, что я как Азаров, - сміється.
До приміщення заходить пенсіонерка з білявим волоссям, видно сивину. Щось бурчить. Скидає зі стільця чужі речі. З сумки дістає мобільний. Тихо розмовляє по телефону. О 19.00 заняття починають аспірантки Києво-Могилянської академії Анна Загребельна та Катерина Мельник. Вони - волонтерки. Всього приходять 22 людини. У них перевіряють домашні завдання — ті розповідають про своє спілкування українською в магазині та читають короткі твори по сім речень. Після чого повторюють скоромовки, які вчили на минулому уроці. Викладачі називають найтиповіші помилки у творах — "і" та "и". Називають людей, що зробили найменше помилок у тексті. Після цього повторюють місяці у році, відмінюють іменники, читають тексти з українських книг. Заняття триває 1,5 год. На наступне мають вивчити скоромовки та написати короткий твір про своє захоплення.
Безкоштовні курси української запровадили після того, як торік у Верховній Раді прийняли закон "Про засади державної мовної політики". Повний курс - 4,5 місяці. За цей час учні мають поповнити чи вдосконалити свій словниковий запас. Заняття проходять раз на тиждень по 1,5 години. Найстаршому учневі на курсах 76 років. У проекті вивчення мови задіяні Житомир, Кіровоград, Кременчук, Калуш, Херсон, Луганськ, Київ, Суми, Севастополь, Донецьк, Черкаси.
Коментарі
437