У Колумбії "сиплеться" уряд. Наркокартелі та партизани спричинили хаос у державі

Через спалах насилля у Колумбії президент Густаво Петро запровадив надзвичайний стан, але є сумніви чи зможе він попередити повномасштабну війну.

Як пояснив колумбійський лідер, надзвичайний стан запроваджено через різанину між конкуруючими лівими партизанськими угрупованнями у кількох департаментах країни. Зіткнення сталися і у регіонах на північному сході біля кордону з Венесуелою. За п'ять діб боїв загинуло понад cто осіб і ще 20 тисяч змушені були залишити домівки.

Надзвичайний стан дозволяє президенту задіяти армію для приборкання войовничих партизанів. Особливості політикуму Колумбії дають підстави вважати, що США можуть не залишитися осторонь конфлікту.

Конфлікти партизанів

Колумбія є четвертою економікою у Південній Америці й союзницею Сполучених Штатів Америки. Водночас країна відома своїми наркокартелями, що й не дивно з огляду на новітню історію. З 1984 по 2017 роки у Колумбії вирувала громадянська війна: ліві партизанські загони, котрих підтримував СРСР, протистояли консервативному уряду. У ході численних зіткнень сформувалися потужні угруповання: Революційні збройні сили-Армія народу (ФАРК) і Армія національного звільнення (АНЗ). Їм протистояли ультраправі Об'єднані сили самооборони Колумбії (ОСК), яких підтримувала тогочасна влада. У 2006 році ОСК була визнана терористичною організацією, а у 2016 році уряд уклав угоду з ФАРК, котра 2017 року була реорганізована у політичну партію.

У 2017 році один з лідерів ФАРК Іван Маркес оголосив про відновлення збройної боротьби. Понад 5 тисяч бійців з різних угруповань долучилися до лав його угруповання. Утім, більшість соратників Маркеса забажали об'єднатися з АНЗ. Ще частина збройних формувань або перетворилися на наркокартелі, або співпрацюють із ними. Це стосується як лівих, так і ультраправих.

Лівий – направо

У 2022 році відбулися президентські вибори, на яких вперше переміг лівий кандидат від лівоцентристської коаліції "Історичний пакт" Густаво Петро Уррего. Його результат, утім, не надавав відчуття надійності - 50,44%. Можливо, вплинуло партизанське минуле. Його конкурент, безпартійний Рудольфо Ернандес зібрав 47,34% голосів). Тим паче, значна частина АНО не пристала на угоду з ФАРК.

Нинішній спалах насилля є найкривавішим від 2017 року, тому президент вдався до притаманної консерваторам жорсткої риторики: "АНО обрала шлях війни і ця війна у них буде", - пояснив Густаво Петро.

Роздратування зрозуміле - криваві події ставлять хрест на програмі "повного миру за три місяці" Густава Петро, з якою він переміг на виборах. Одним махом партизани й наркокартелі створили йому проблеми і у стосунках з адміністрацією Дональда Трампа, і з Венесуелою.

Кокаїнові війни

Найбільшого жаху зазнав регіон Кататумбо на північному сході Колумбії, на кордоні з Венесуелою, відомий як центр вирощування й виготовлення коки - сировини для кокаїну.

Сутички бойовиків спричинили масову втечу місцевих. Як свідчить голова Офісу омбудсмена Колумбії Іріс Марін Ортіс, повстанці захоплювали і вбивали лідерів місцевих громад, виганяли з помешкань власників цілими родинами тільки тому, що підозрювали їх у співпраці з тим чи іншим угрупованням. Або у родинних чи дружніх зв'язках з тими, хто співпрацював.

За даними спостерігачів, за контроль у регіоні змагаються АНО, як і заявив президент Колумбії, та угруповання зі структури ФАРК, котре не пристало на мирну угоду. З 2017 року вони намагалися не допускати кривавих сутичок, однак нині раптово розпочали справжню бійню, до якої влада виявилася не готовою. З 2022 року Петро веде переговори з АНО про роззброєння, котрі і мали б покласти край розгулу картелів, однак за три місяці домовитися не вдалося, тож президент змушений задіяти армію.

Заявити про себе

Опоненти не мовчать. Лідер АНО Антоніо Гарсія відхрестився від переслідування мирних жителів, але повідомив про переслідування колишніх повстанців за співробітництво з ФАРК.

Масштаби зіткнень у січні 2025 року дуже відрізняються від того, що спостерігали після укладення мирної угоди 2016 року, - розповіла старша аналітикиня International Crisis Group Елізабет Дікінсон.

"Ситуація надто швидко вийшла з-під контролю. Президенту буде складно врегулювати її, йдеться про відкритий масштабний конфлікт у регіонах, котрі досі були спокійними", - пояснила вона.

Складність ситуації підтверджує і реакція Венесуели. Хоча Колумбія і не визнала перемоги Ніколаса Мадуро на президентських виборах, міністр закордонних справ Венесуели Іван Хіль пообіцяв підтримку біженцям з Колумбії.

Можливе загострення відносин Колумбії зі США. Вашингтон підтримував мирні переговори, а Венесуела виступила гарантом. Проте у команді Дональда Трампа критикували мирний план Густаво Петро, нині в його успіху сумніваються й демократи.

Затверджений Сенатом на посаді держсекретарі США Марко Рубіо був особливо жорстким критиком мирного плану Петро. Одна з його претензій - мирні переговори надали можливість АНО вільно займати території, посилювати контроль у певних регіонах, зміцнити логістику наркоторгівлі, накопичити прибутки. Не останньою є й підозра про співпрацю АНО з Венесуелою. Через неконтрольований спалах насилля може під загрозою може опинитися американська підтримка Колумбії.

Урядова криза

Різанина спричинила відставки в уряді Густаво Петро. Пішли з нього міністр закордонних справ Луїс Альберто Мурильо, міністерка транспорту Марія Констанса Гарсія. Міністр закордонних справ у Колумбії є ще й канцлером. Поки замість нього на посаді працюватиме дружина президента Лаура Сарабія.

Якщо зіставити дати і події, у заворушеннях на кордоні може бути зацікавлена Венесуела. Це сталося відразу після різких заяв уряду Колумбії щодо венесуельських виборів і напередодні інавгурації Трампа у США.

Тим часом, особливий стан у країні й надзвичайний стан в економіці, проголошені президентом, може скасувати Конституційний суд. А поки, опираючись на армію, Густаво Петро має шанс підіграти Дональду Трампу, одним з перших указів якого була можливість залучати війська для протидії мексиканським наркокартелям на кордоні зі США.

×