Риторика Росії та Білорусі щодо можливих загроз Україні нині більше схожа на спробу психологічного тиску.
Про це в ефірі Українського радіо заявив голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко.
За його словами, Україна враховує ризики з боку Білорусі та вже посилює оборону: будує фортифікації, готує місцевість, розміщує підрозділи й проводить оповіщення населення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві не виключають небезпеки з боку Білорусі
Тимочко наголосив, що важливо не піддаватися на інформаційні маніпуляції, нагадавши, як перед повномасштабним вторгненням Росія створювала образ "другої армії світу", який не підтвердився на полі бою.
Водночас він сумнівається у здатності Білорусі самостійно проводити масштабні військові операції. Для наступу оперативного рівня потрібно щонайменше 50 тис. військових і значний резерв, тоді як чисельність білоруської армії становить близько 60 тис. осіб на всю країну без оголошеної мобілізації.
Також, за оцінкою Тимочка, російський контингент у Білорусі невеликий - близько 2–5 тис. осіб, переважно інструктори, офіцери та "вагнерівці", яких недостатньо для примусу Мінська до війни.
Окремо він зазначив, що значну частину білоруських арсеналів Росія вже використала для власних потреб, а інфраструктура Білорусі не готова до масштабного наступу широким фронтом.
Україна розглядає Білорусь як потенційну загрозу, поки там зберігається режим, лояльний до Владіміра Путіна.
Зступник керівника ОП, бригадний генерал Павло Паліса заявив, що ризики для Чернігівської та Київської областей залишаються, адже у 2022 році Росія вже використовувала територію Білорусі для наступу на Україну, попри заперечення Мінська.




















Коментарі