Тепер США звертаються по допомогу до України

США та їхні союзники з Перської затоки просять Україну поділитись досвідом боротьби проти дешевих іранських дронів Shahed, а Київ раптом із прохача допомоги перетворився на надавача. Угорщина блокує кредит Україні від ЄС на €90 млрд, і немає швидкого шляху подолати угорське вето. Будапешт вимагає відновити трубопровід "Дружба", по якому купував російську нафту. Ось дещо з того, про що писали у світових медіа цього тижня.

"Дивовижна зміна ролей. Раптом США просять допомоги в українців", Die Welt, Німеччина

Війні у Перській затоці менше тижня, а ролі в глобальній дипломатії вже змінюються - США і кілька країн Перської затоки звернулися до України з проханням про допомогу в захисті від іранських дронів Shahed-136. Президент Володимир Зеленський підтвердив, що надійшли ці запити.

Це показує разючу зміну ролей - раптом Україна стала бажаним партнером, а не жебраком. З 2022-го Росія атакує українські міста цими дронами, поставленими Іраном. ЗСУ тепер мають досвід, а на досвід українців є попит у Перській затоці.

Команда Дональда Трампа визнала, що Shahed - значна проблема. ППО США не зможуть перехопити всі дрони. Міністр оборони Піт Гегсет і глава Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн заявили, що вони створюють більші проблеми, ніж очікувалося.

Це не тому, що армії США та союзників принципово не здатні збити Shahed-136 - вони не знають, як збити сотні з них, не несучи непомірних витрат.

За західними оцінками, Shahed або його російський наступник Герань-2 коштує $30-50 тис. Ракета-перехоплювач до Patriot - $3 млн. Той, хто запускає такі дорогі ракети по дешевих дронах, програє економічну війну, навіть багаті країни Перської затоки. Україні давно довелося навчитися реагувати інакше. Саме ці знання зараз усім потрібні.

Зеленський не міг встояти перед невеликим тріумфом. Київ допоможе, сказав він, але якщо це не завадить його власним військовим зусиллям. Українці підтримають тих, хто підтримує їх. Це формулювання нагадує Трампа, який уповільнив постачання зенітної зброї, стверджуючи, що вони не повинні ставити під загрозу запаси США.

Київ готовий допомогти експертами і технологіями. За цим є дипломатичний розрахунок. Українська влада сподівається, що країни Перської затоки у відповідь використають вплив і посилять тиск на Москву, щоб зупинити війну.

Найбільше виробництво дронів Shahed вже не в Ірані, а в російській спеціальній економічній зоні Алабуга в Татарстані. Там їх роблять у великих кількостях. Українські спостерігачі припускають, що Росія тепер постачає модернізовані версії Тегерану.

Протягом останніх чотирьох років ЗСУ ретельно розробили економічно вигідну систему захисту від шахедів. Вони покладаються на комбінацію точкової оборони навколо електростанцій, підстанцій і центрів міст, часто використовуючи прості засоби, такі як прилади нічного бачення та важкі кулемети, встановлені на пікапах.

На рівень вище німецька зенітна гармата Gepard з 35-мм автоматичною гарматою, яка має великий успіх в Україні. Вона значно дешевша, ніж система ППО на базі ракет, і довела ефективність проти повільно літаючих Shahed.

Ще дешевша остання розробка українських військові стартапів, як то Wild Hornets і General Cherry, які створюють невеликі та недорогі дрони-перехоплювачі, розроблені для полювання на шахеди. Ці пристрої запускають з катапульт чи навіть вручну. Вони піднімаються на висоту кількасот метрів, знаходять ціль за допомогою тепловізійних камер і оптичних датчиків. У деяких випадках їх націлюють з дрона, що наближається, за допомогою наземного радара чи акустичних датчиків. Заключний етап контролює людина через радіозв'язок чи ШІ. Потім дрон-перехоплювач таранить ціль чи підриває невеликий вибуховий заряд.

Крім того, розробляють моделі, які не призначені виключно для атак дронів-камікадзе. Деякі стартапи тестують дрони, оснащені легкими кулеметами чи дробовиками, які стріляють на близькій відстані. Інші покладаються на сітки чи осколкові заряди. Принцип залишається тим самим - дешевий дрон полює на дешевий дрон.

За даними українських джерел, вартість дронів-перехоплювачів до десяти разів нижча за вартість шахедів. Більше того, контрдрони підходять для масового виробництва у внутрішній економіці та не потребують дорогих закупівель у США. Саме цей переворот робить українську модель привабливою для країн затоки.

Однак Ізраїль та США також досліджують нові, економічно ефективні способи протидії загрозі. Ізраїль запозичує ідеї з України - там гелікоптери полюють на дрони вночі, збиваючи повільні шахеди кулеметами. Ізраїль може розвивати цю ідею, бо його армія має ударний гелікоптер Apache Longbow з далекобійними системами AN/APG-78 Mastradar. Вона також може шукати повітряні цілі, які потім гелікоптер збиває зі свого кулемета.

Лазерна зброя для захисту від дронів теж вперше використовується як в Ізраїлі, так і на військових кораблях США у затоці. Ця зброя змінює економічний баланс війни дронів. Боєприпаси у вигляді електроенергії практично необмежені та коштують кілька доларів чи центів за раз використання.

В Ізраїлі нова лазерна система захисту Iron Beam є частиною ППО з кінця 2025 року. Розроблена Rafael Advanced Defense Systems та Elbit Systems, вона може знищувати дрони, ракети і артилерійські снаряди. Міноборони Ізраїлю вже повідомляло про успішно перехоплені дрони та наголошувало на економічній ефективності захисту.

ВМС США встановили систему ППО HELIOS на есмінці класу Arleigh Burke. Пентагон опублікував зображення системи на есмінці біля берегів Ірану. За даними американських ЗМІ, лазер вже збивав менші іранські дрони. Високоенергетичний лазер, виготовлений Lockheed Martin, підходить для захисту від дронів, швидкохідних човнів і невеликих ракет. HELIOS пройшов випробування. Обмеження щодо кількості пострілів визначається виключно джерелом живлення корабля.

Наразі важко оцінити, скільки шахедів має Іран і скільки звичайних зенітних ракет залишається доступним для країн Перської затоки та США. Однак терміновість запиту до України свідчить, що принаймні країни Перської затоки бояться, що Іран може продовжувати стріляти дронами довше, ніж вони можуть збивати їх своїми системами.

Зокрема, кількість поставок з Росії залишається головною загадкою. Те, що баланс сил такий несприятливий, пов'язане, зокрема з тим, що протягом місяців Україна терміново запитувала крилаті ракети великої дальності, і особливо Tomahawk, для атаки на заводи дронів у російських провінціях. Але США досі відхиляють ці запити, а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц не зміг поставити крилату ракету Taurus, яку обіцяв під час передвиборчої кампанії.

Якби виробництво дронів у Росії Україна вже порушила чи зупинила, ситуація з Shahed з іранської сторони могла б бути іншою.

"ЄС намагається знайти рішення щодо вето Угорщини на рятівний пакет для України на €90 млрд", Politico, США

У грудні 2025-го лідери ЄС пообіцяли дати Україні €90 млрд, яких вона конче потребує, для подолання дефіциту фінансування у квітні. Хоча угорський прем'єр Віктор Орбан спочатку дав згоду, тепер він змінив думку.

За правилами ЄС, усі 27 лідерів мають підтримати кредит, який фінансується коштом позик ЄС. Посадовці Єврокомісії обговорюють, чи є спосіб отримати кошти для Києва, попри вето Будапешта, але поки чіткої відповіді немає.

"Ми виконаємо зобов'язання за кредитом. У нас є різні варіанти", – сказала глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Всупереч позитивним сигналам від Єврокомісії, немає жодного швидкого правового чи процедурного рішення для усунення вето Угорщини.

Угорщина не поступається позицією та наполягає, щоб Україна відступила щодо зламаного трубопроводу "Дружба", що транспортує дешеву російську нафту до Центральної Європи, перш ніж розглядати кредит. Навіть Зеленський у четвер визнав, що це може бути єдиним варіантом.

ЄС хоче знайти відповідь вчасно - до зустрічі лідерів 19 березня. У попередньому проєкті висновків саміту від 2 березня йдеться, що лідери "вітають" угоду по кредиту, і "з нетерпінням чекають на першу виплату Україні до початку квітня".

Непоступливість Орбана за місяць до виборів в Угорщині випробовує рішучість ЄС рухатися вперед як єдине ціле. Ці амбіції руйнуються, якщо один уряд послідовно блокує те, що хочуть зробити решта 26 країн.

"Єврокомісія має використати всі інструменти, щоб подолати вето, і уникнути шантажу ЄС. У нас є інструменти", – сказав глава Європейської Ради Антоніу Кошта.

Але юридично обійти Угорщину не просто, каже дипломат ЄС: "Усі думають з точки зору статті 7, яка дозволяє призупинити право голосу країни-члена, дозволяючи іншим 26 країнам продовжувати працювати. Але ця стаття вимагає згоди інших членів Європейської Ради. Прем'єри Словаччини Роберт Фіцо чи Чехії Андрей Бабіш не погодяться на це".

Іншим варіантом був би процес, відомий як "посилена співпраця", який вимагав би голосування кваліфікованою більшістю. Але це юридично складно, бо деякі рішення, пов'язані з розблокуванням кредиту, потребують одностайності.

"Є кілька випадків, коли можна досягти співпраці кваліфікованою більшістю, а потім щось інше вимагатиме одностайності, і Угорщина це заблокує", – каже дипломат.

Якщо юридичні вправляння неможливі, Єврокомісії доведеться змінити думку Орбана. Єдиний варіант - направити місію ЄС для з'ясування фактів на нафтопроводі "Дружба", який транспортує нафту з Росії, заявили в Єврокомісії. Але це теж непросто.

Трубопровід - причина суперечки Угорщини з Україною, та рішення угорців заблокувати кредит, і 20-й пакет санкцій ЄС проти Росії. Будапешт звинуватив Київ у створенні енергетичної кризи в Угорщині, відмовившись відкрити кран для постачання російської нафти.

Угорщина та Словаччина закликали європейських чиновників перевірити трубопровід, який не працює з початку січня. Єврокомісія підтримала ідею місії. Будапешт висловив "готовність прийняти висновки місії", – каже речниця Єврокомісії Анна-Кайса Ітконен.

Але Київ не раз заявляв, що трубопровід непрацездатний через російський удар і його неможливо легко відремонтувати через небезпеку відправити туди бригаду для ремонту.

З міркувань безпеки організація особистого візиту європейської делегації – складна. Цьому не сприяють Угорщина і Словаччина, які, маючи тісні зв'язки з Москвою, наполягають, що повинні мати змогу особисто відбирати делегатів для участі в місії в делікатному регіоні України.

Однак це може бути єдиним варіантом виходу з глухого кута, каже посадовець Єврокомісії. У ЄС небагато інших опцій, і Україна та її союзники можуть підірвати аргументи Угорщини, дозволивши нафті знову текти. Якщо Київ хоче €90 млрд, йому доведеться це прийняти, каже чиновник.

×