Секс не є подружнім обов'язком – рішення парламенту Франції

Інтимні стосунки у шлюбі мають бути добровільними. Таке рішення одноголосно ухвалили депутати нижньої палати Національних зборів Франції.

Ми скасовуємо "переконання, що людина зобов'язана вступати в інтимні стосунки з іншою чи має право вимагати цього у межах шлюбу", пояснила співавторка законопроєкту, депутатка Марі-Шарлотта Гарен.

За її словами, це припинить насилля у шлюбі. Адже в ухваленому законі зафіксовано: шлюб або співмешкання не накладає жодних обов'язків вступати в інтимні стосунки.

Тепер відмова від сексу не може бути підставою для розлучення.

Імпульсом для законопроєкту став випадок, який стався кілька років тому. Чоловік отримав розлучення через те, що дружина кілька років відмовляла йому. Жінка теж хотіла розійтися, але не за такого формулювання. Вона подала апеляцію. Справа дійшла до Європейського суду з прав людини.

Більше не "замкнений світ"

Суд визначив, що існування "подружнього обов'язку" є порушенням права на повагу до приватного та сімейного життя. На думку ЄСПЛ, це суперечить сексуальній свободі, праву на тілесну автономію та зобов'язанням держав боротися з домашнім та сексуальним насиллям.

"Допускаючи збереження такого обов'язку у нашій правовій системі, ми колективно схвалюємо систему домінування, систему хижацтва чоловіка над дружиною, - зауважила з цього приводу Марі-Шарлотта Гарен. - Шлюб не може бути замкненим світом, де згода на сексуальні відносини набувається одного разу і на все життя".

Звідки взявся подружній обов'язок

До 1804 року цивільні суди Франції орієнтувалися на церковні норми у питаннях шлюбу, допоки вони не увійшли у Цивільний кодекс Наполеона. Зокрема, у ст. 215 стверджувалося, що чоловік і дружина "зобов'язані вести спільне життя (communauté de vie)". З точки зору французьких судів, й інтимне. Отже, відмова від нього є порушенням шлюбу.

Заплати за відмову від сексу

Концепція існує досі. Один зі співавторів закону про її скасування, депутат Національних зборів Поль Крістоф, послався на дані досліджень. Згідно з ними, кожен четвертий чоловік у країні вважає нормальним, коли дружина займається сексом через почуття обов'язку.

У 2011 році в Екс-ан-Провансі чоловік через суд домігся від дружини компенсації у 10 тисяч євро за "відсутність сексуальних відносин", що є "порушенням обов'язків, котрі випливають зі шлюбу".

У 2024 році у французькому Мазані розглядалася резонансна справа: чоловік підсипав снодійні та седативні препарати жінці та запрошував незнайомих чоловіків для сексуального насилля над нею.

Уявлення про жінку як про власність чоловіка глибоко вкорінилося у суспільстві, наголошує професорка кримінального права в Університеті Нантера Одрі Дарсонвіль.

"Жіноча сексуальність має підкорюватися чоловічим очікуванням. Судовий процес щодо зґвалтування у Мазані підкреслив стійкість цього уявлення. Більшість підсудних казали, "ми думали, що, оскільки у чоловіка є права на свою дружину, він має право віддати її іншим", - наголосила Дарсонвіль.

Співавтори закону очікують на невдоволення від консерваторів, котрі можуть сприйняти новацію як наступ на традиційні цінності. Однак першими обурилися ліві.

Цивільний кодекс Франції встановлює чотири зобов'язання у шлюбі: взаємна підтримка, допомога, спільне життя і вірність. У деяких судових справах "спільне життя" прирівнюється до "спільного ліжка", що фактично закріплює "подружній обов'язок".

У Національних зборах ліві та соціалісти запропонували виключити з кодексу обов'язок вірності, оскільки він може сприйматися "як форма продовження подружнього обов'язку і права контролювати тіло іншого". Пропозиція була відхилена.

Ухвалений закон має затвердити Сенат і підписати президент Франції. Співавтори очікують, що це станеться до цього літа.

×