Росія і Китай вперше публічно посварилися. Що це означає для України і світу

Протиріччя між лідерами двох країн, котрі претендують на статус наддержав, після кількох місяців чуток уперше вийшли назовні. Чи означає це початок краху так званої "Осі зла", розбиралася Gazeta.ua.

Новий прем'єр Японії Сігеру Ісіба на саміті країн Східної Азії (АСЕАН), котрий завершився днями у Лаосі, запропонував створити азійський аналог НАТО у світлі зростаючих безпекових загроз в Азійсько-Тихоокеанському регіоні (АТР).

"Ми хочемо побудувати багаторівневу мережу відносин з країнами-однодумницями і союзницями, щоб підвищити потенціал стримування", - пояснив він. Напередодні Ісіба заявив, що дав доручення своїй Ліберально-демократичній партії розробити бажану для Японії конфігурацію безпеки із союзниками. Очевидно, йтиметься і про розміщення ядерних ракет США в Японії та перегляд демілітаристських норм конституції країни.

Ініціатива розколола саміт настільки, що не вдалося ухвалити підсумкову декларацію.

Загроза АТР і китайський маневр

У США ідею не схвалили ще до саміту. За словами радника президента Сполучених Штатів з нацбезпеки Джейка Саллівана, створювати аналог НАТО в АТР не у планах Білого дому.

Помічник держсекретаря по Східній Азії та АТР Деніел Крітербрінк заявив - час для розмов про це ще не настав. Водночас на саміті АСЕАН Ентоні Блінкен висловив стурбованість "дедалі небезпечними й незаконними" діями Китаю у Південно-Китайському морі через низку конфліктів із Філіппінами і запевнив, що США віддані збереженню стабільності у Тайванській затоці, що означає продовження спільного патрулювання.

Розкритикувала наміри Ісіби й Індія. Голова зовнішньополітичного відомства країни Субраманьям Джайшанкар нагадав - є група QUAD (Японія-США-Австралія-Індія), котра, власне, і створена для протидії Китаю. "У нас інші історія й підхід", - натякнув на пріоритет мирних дій Джайшанкар.

Зрозуміло, азійське НАТО не викликало ентузіазму у Росії. "Будь-які ідеї по створенню військових блоків несуть у собі ризики конфронтації, котра може перейти у гарячу фазу", - заявив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров. За його словами, Захід хоче спрямувати АСЕАН проти інтересів Росії та Китаю.

Але Китай, котрого на саміті АСЕАН жорстко розкритикував держсекретар США Ентоні Блінкен, здивував.

Мовою дій

Здавалося б, чудова нагода висловити своє незадоволення США. Натомість, у кращих традиціях "підводної" китайської дипломатії, прем'єр Держради Лі Цян заявив: готові співробітничати з країнами АСЕАН, Японією, Південною Кореєю та іншими державами "для ствердження азійської самосвідомості, розвитку східної мудрості та неухильно рухатися до побудови відкритої Азії, де панують мир і спокій, загальне процвітання і взаємозв'язаність". Отже, КНР не виступила з прямою критикою азійського "дзеркала" НАТО, хоча й не підтримала ідеї публічно. На відміну від Лаврова, Лі Цян не поєднував інтереси РФ і Піднебесної.

На додачу, Китай надіслав сигнал Україні. За офіційною заявою МЗС, вона є "дружньою країною", з якою КНР хоче будувати взаємно вигідну співпрацю. А от до РФ китайські компанії дедалі частіше скасовують експорт сировини для ліків через новий пакет санкцій, а це приблизно дві третини імпортного базису для виготовлення препаратів, замінити їх у країні-агресорці нічим.

Сварка чи розрив?

Утім, зовні про сварку між Росією і Китаєм не йдеться. Обидві країни продовжують перше спільне патрулювання у Тихому океані.

Водночас Лі Цян на полях АСЕАН зустрівся з Ісібою і заявив про взаємні можливості, а не виклики, розвитку Китаю та Японії. Джерелом стриманості Китаю може бути і перспектива масштабної торгової війни з Євросоюзом: КНР уже заборонила імпорт європейського бренді у відповідь на обмежувальні тарифи на свої електромобілі на ринках ЄС. Складні переговори щодо цього якраз у розпалі, міністр закордонних справ КНР Ван І зателефонував 11 жовтня дипломатичному раднику президента Франції Еммануелю Бонну і висловив надію, що офіційний Париж "закличе ЄС піти назустріч Китаю і зіграти конструктивну роль у консультаціях і переговорах між двома сторонами".

Крім того, Пекіну вдалося досягти істотних успіхів у переговорах з АСЕАН по Зоні вільної торгівлі 3.0, де учасники саміту висловили зацікавленість в "Одному поясі - одному шляху" (ініціатива Сі Цзіньпіна, - Gazeta.ua), тому різкі вислови Росії для Пекіна, якби він їх підтримав, мали б руйнівніші наслідки, ніж для США та Японії.

Однак ще на останній випадок, коли КНР демонструвала незадоволення Росією.

У кожного свої ігри

На останній Генасамблеї ООН Китай не підтримав поправку РФ і проголосував "Пакт заради майбутнього", проти якого висловилися Росія, Білорусь, Нікарагуа і, - що важливо, - Північна Корея.

Хоча на урочистостях до 75-річчя дипломатичних відносин російські й китайські дипломати обмінялися люб'язностями, Пекін не може залишати без реакції зростаючу активність Кремля у Середній Азії, в Африці, на Близькому Сході.

У вересні-жовтні Іран відвідали кілька російських делегацій, дві з них - високого рівня, один візит був неанонсованим. Путін стрімко посилює взаємодію з Азербайджаном, Казахстаном, Киргизстаном. 11 жовтня він відвідав Туркменістан. Ці країни пострадянського простору певною мірою зберегли тяжіння до Москви. Не виключено, що вони важливі для саміту БРІКС - у разі провалу Путін зможе спиратися на спільну позицію хоча б кількох держав Середньої Азії.

А на те, що він готує певну несподіванку, опосередковано натякає раптове відкликання посла РФ у США Анатолія Антонова, котрий призначений у 2017 році, а до того був заступником міністра оборони Сергія Шойгу. Навряд чи новий вибрик Росії погоджений з Китаєм, оскільки останні виступи росіян на міжнародних майданчиках свідчать про новий дипломатичний стиль - жорсткіший.

Змагання за "золотий ключик"

Китай до такого не готовий, бо різкі заяви - всупереч традиційно туманному стилю Пекіна. Співпраця РФ з Північною Кореєю може, м'яко кажучи, заважати інтересам Китаю в АТР.

Та й критика Вашингтоном Китаю за допомогу Росії де-факто вже позбавила КНР того нейтрального статусу, котрий Сі вважав "золотим ключиком" до успіху. Нині, демонструючи сумлінне дотримання санкцій, Пекін намагається цей статус відновити - бо Індія прагне перехопити його. Прем'єр Нарендра Моді навіть заявив, що 21 століття пройде під знаком Азії та Індії. Тому Китай намагається активізувати мирний процес по Україні, адже хоче зіграти на американських виборах, запевняючи, що він єдиний має контакт із Москвою і вплив на Путіна, вважає російський правозахисник Марк Фейгін.

Не по дорозі?

На користь цієї версії - роздратування, котре викликає у Пекіні кожний різкий вислів Москви на міжнародних майданчиках.

Симптоматично, що Сі Цзіньпін офіційно не привітав Путіна з днем народження, що, на думку політтехнолога Аббаса Галлямова, є свідченням як маргіналізації зовнішньої політики РФ, так і не схваленням Китаєм такого курсу. Не виключено, що маргіналізація зумовлена зближенням Росії з КНДР, оскільки обидві країни мають схожі цілі, а Північна Корея потребує бойового досвіду для своїх бійців, вважає експерт з нацбезпеки Іван Варченко.

У такому разі, Китаю вигідно розпочати свою гру. Що він і робить платформою "Друзі миру", до якої приєдналося чимало країн (наприклад, Бразилія) і виявили зацікавлення Швейцарія і Франція (особливо після "ядерного ультиматуму" Путіна, коли Пекін попросив Вашингтон "не демонізувати Китай".

Між Заходом і Півднем

Китай дедалі більше відходить від Глобального Півдня і тяжіє до Заходу, вважає політолог Саранг Шідоре. У публікації в журналі Foreign Policy він звертає увагу на те, що місце Китаю на Глобальному Півдні хоче зайняти Росія.

А на саміті АСЕАН країни-учасниці чітко дали зрозуміти, що агресія проти України має бути припинена, бо суперечить принципам міжнародного права, миру і стабільності, заявив Ентоні Блінкен. Отже, РФ зі своєю позицією ризикує опинитися в ізоляції не лише на колективному Заході.

Поряд із глобальним лідерством США стрімко набирають вагу інші країни, котрі мають значні ресурси, однак не відіграють поки що відповідної ролі в геополітиці, звернув увагу політолог Ігор Петренко. "Нині триває процес очікування, коли кожен намагаються зрозуміти, як діяти далі", - пояснив він. Тому зміни будуть. Китай у цьому сенсі показовий, оскільки намагається утримати лідерські позиції на Глобальному Півдні, водночас контактує і з Заходом.

Це відкриває нові можливості для України, в якій Пекін побачив потенціал для зміцнення відносин із Євросоюзом і, можливо, зі США. Якщо КНР і надалі дотримуватиметься санкцій, Росія вже у 2025 році може відчути брак сировини й комплектуючих, у тому числі, для зброї. Водночас, на думку Ігоря Петренка, послаблення Росії у війні проти України вигідне Піднебесній, котра хоче взяти питання по термінах війни під свій контроль. Але якщо Китай залишається прибічником м'якої політики і просування економічних інтересів, на чому він набив руку і домігся кращих результатів, він обстоюватиме швидше завершення російської агресії. "Війна перешкоджає реалізації проєкту Сі "Один пояс - один шлях", котрий має проходити по Росії, але може замість неї пройти по Україні", - пояснив експерт.

×