По-швидкому увійти до Євросоюзу. Чи є спосіб для України?

У Євросоюзі зрозуміли: або приймуть якнайшвидше ще кілька країн, або їх зжере Москва. Яка доля чекає на Україну – читайте у цьому матеріалі.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила про необхідність оновити правила вступу до Євросоюзу. Вони такі повільні, зауважила вона, що не гарантують Україні вступ до ЄС у 2027 році.

Чинний алгоритм полягає у вступі лише після виконання всіх вимог. Новація зараз полягає у способі "спершу членство - потім права". Тобто Україна вступає в ЄС, однак повноваження отримуватиме поетапно, у залежності від виконання вимог.

Інакше ЄС ризикує втратити Україну та ще Чорногорію і Молдову.

"Якщо нам не вдасться інтегрувати ці країни швидше чи за допомогою іншого підходу чи методу, ніж у минулому, то є занепокоєння, що втрутиться хтось інший і захопить владу в цих країнах та використає проти нас", - пояснила єврокомісарка.

Ідея такої схеми вступу викликала неоднозначну реакцію в самому Євросоюзі.

За "прискореного членства" Україна не отримає відразу доступу до фондів ЄС чи права голосу. Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Однак, за даними Politico, Франція та Німеччина виступили проти зміни механізму набуття членства у ЄС. Декілька євродипломатів розповіли виданню, що на засіданні Євроради 19 березня, скоріш, підтвердять чинну модель розширення Євросоюзу.

Але як пояснити активність Марти Кос, котра веде переговори у Берліні саме про зміну механізму розширення?

Зміни назріли

У європейських політичних колах є розуміння, що настав час для оновлення правил. Натяк єврокомісарки з розширення про втручання Росії у Євросоюз є, так би мовити, одним полюсом. Іншим - категоричне "ні" будь-яким новаціям у правилах вступу до ЄС.

Між ними є варіанти, котрі кулуарно обговорюються та один з яких може бути реалізований. Саме тому пропозиція президентки ЄК досі не оформлена офіційно. Тож наразі невідомо, що саме будуть обговорювати 19 березня. Але точно можна сказати, що йтемется про пошук компромісу.

"Ідея полягає в тому, щоб повернути певний рівень політичного реалізму, - пише видання Euronews із посиланням на учасника політичної вечері послів країн ЄС 4 березня. - Закріпити Україну в Європі є нашим пріоритетом, але зробити це маємо за допомогою тих дій, які здійсненні. Нам потрібні інші варіанти, способи".

Домовилися розмовляти

На політичній вечері 4 березня посли країн-членів ЄС погодилися у головному - треба продовжити обговорювати це питання. Наміри такі: знайти баланс між європейськими прагненнями нашої країни та збереженням стабільності Євросоюзу.

Були натяки, що чинний переговорний механізм із 35 кластерів має бути збережений. Хоча саме він є ключовим гальмом, бо переговори по кластерах тривають роками й десятиліттями. Для України, як кажуть представники ЄС неофіційно, цей процес може зайняти до 10 років.

Україна завершила всі необхідні процедури й готова відкрити перший переговорний кластер. Процес блокує Угорщина, відносини з якою загострені у Києва через нафтопровід "Дружба". Угорщина блокує і кредит для України від Євросоюзу, а проросійський прем'єр Угорщини жартує: "У Києва гроші скінчаться раніше, ніж у нас нафта".

"Кімната очікування" не для нас

Справа не в тому, хоче нас приймати Євросоюз чи ні, пояснив Gazeta.ua політолог Олексій Якубін. Європа не відмовиться, хоча б тому, що багато ресурсів у нас вклала. Проте війна внесла кардинальні зміни.

"До 2022 року ЄС був схильний підтримувати щодо нас модель "кімнати очікування". Після повномасштабного вторгнення Європа розуміє, що, так чи інакше, нас потрібно вмонтовувати у європейську конфігурацію", - наголосив експерт.

Принципово, що у ЄС ніхто не оскаржує цього. Шукають спосіб.

Точка входу

Можливо, Україна увійде до Євросоюзу через мілітарний аспект, припустив Олексій Якубін, адже європейцям може бути вигідна як база для майбутньої спільної європейської армії.

У розвиток цієї версії 6 березня єврокомісар із оборони Андюс Кубілюс заявив, що без зміцнення ППО України Європа не може почуватися захищеною. Заради цього, зауважив він, можливе виробництво таких ракет у Польщі.

Складність дискусій про вступ України полягає у розриві між стратегією і поточними проблемами у країнах-членах ЄС, наголосив Якубін. Громадяни ЄС частіше акцентують на соціально-економічних питаннях.

Україна може відлякувати тим, що українські політики сильно хочуть до ЄС, але, буває, нехтують процедурою.

Очевидно тому євродепутатка Наталі Луазо посилається на можливе розчарування інших, якщо Україну приймуть швидко. На думку аналітиків German Council on Foreign Relations, широкої громадської згоди для прискореного вступу в ЄС наразі немає.

×