Протистояння під час обговорення авіатрощі між трампістами і "бюрократами-попередниками", так званим deep state, може боляче вдарити по Україні. Gazeta.ua спрогнозувала ймовірний розвиток подій.
30 січня 2025 року над аеропортом імені Рональда Рейгана у Вашингтоні зіткнулися пасажирський літак і військовий гелікоптер. Це розлютило Дональда Трампа: "На літаку горіли вогні, чому гелікоптер не пішов ні вгору, ні вниз, ні на розворот? Це погана ситуація, котрої можна було уникнути". Новий міністр оборони Піт Хегсет відсторонив від служби цілий підрозділ, де служили загиблі члени екіпажу і розпочав розслідування.
Можливо, таке роздратування викликане тим, що у кількох загиблих цивільних були російські паспорти. Президента США вже запитували чи він говорив з Путіним про катастрофу, від прямої відповіді він ухилився. Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков визнав, що контакти зі США були, але на рівні вузьких спеціалістів.
Фальстарт контакту з агресором
Для Дональда Трампа кейс мирного врегулювання російської війни в Україні є болючим нагадуванням про невиконану обіцянку. Навіть якщо він і розмовляв із Путіним про авіатрощу, то як визнає це, то накличе на себе шквал нищівний критики.
Діючи на випередження, Трамп звинуватив Байдена й Обаму у тому, що це вони нібито призначили непрофесійних людей, які стали причиною катастрофи.
Демократи обурилися. Сенатор Чак Шумер заявив: "Рятівники все ще дістають тіла загиблих, а президент кидається нісенітницями".
Ексміністр транспорту Піт Буттеджіч, наступник котрого зайшов на посаду за кілька годин до авіакатастрофи, зазначив, що Трамп відтепер курує і армію, і Федеральне управління цивільної авіації.
"Настав час нашому президенту продемонструвати лідерство і пояснити, що він робитиме, аби подібне не повторилося", - заявив Буттеджіч.
Додало емоцій і повідомлення The New York Times про те, що укомплектованість персоналу на диспетчерській вишці аеропорту Рейгана не відповідала нормативам для часу доби, коли сталася трагедія.
Дональд і Левіафан
Від перших хвилин свого президентства Дональд Трамп почав завдавати удари по американській deep state, так званій "глибинній державі" - високопоставлених чиновниках, котрих ніхто не обирав, але які сконцентрували у своїх руках величезну владу. Новий президент США видав мінімум 7 указів, котрими значно обмежив простір для маневру держслужбовців: віднині вони мають працювати в офісах, а не віддалено, виконувати вказівки адміністрації президента і пам'ятати, що Трамп є головою виконавчої влади і може їх звільнити.
Власне, він і звільнив: понад 2 мільйони держслужбовців отримали листи з пропозицією залишити роботу. Те, що укази виходять один за одним, плюс директиви призначенців нового президента (зокрема, держсекретаря Марка Рубіо), свідчить про план Трампа по боротьбі з "бюрократичним Левіафаном".
Але дискусія про кадри в авіації дала можливість deep state контратакувати президента. Тим паче, що демократична опозиція, громадські організації та країни-реципієнти змусили Марка Рубіо відновити фінансування гуманітарних програм допомоги США іншим країнам. У тому числі й Україні.
"Я не очікував від Трампа таких рішень по коштах", - зазначив експосол США в Україні Джон Гербст.
"Задній хід" Рубіо може передбачати і відновлення на посадах бодай частини тих відсторонених працівників Держдепу, котрі займалися Україною. У свою чергу, офіційний Київ таким чином частково зберіг своїх прибічників у владних структурах США.
Перша відповідь "глибинної держави"
Тим часом, президент зосередився на кадрах. У Сенаті його номінантів приймали по-різному. Кандидатка в очільники Національної служби розвідки Тулсі Габбард так вразила сенаторів заявами про стеження розвідки за американцями, що тепер навіть республіканці сумніваються у ній. Номінант на посаду керівника Федерального бюро розслідувань Кеш Патель намагався створити у Сенаті затишну атмосферу за рахунок родини, котру привітав традиційним індуїстським жестом. Проте його заява про недовіру до ФБР і критика deep state викликали настороженість щодо професіоналізму кандидата. Тим не менш, голоси під його затвердження знайдуться. Ці двоє, а також Роберт Кеннеді-молодший, котрого теж розбирали на молекули в Сенаті, є критиками deep state. Подальші бойові дії проти бюрократії Трамп може передовірити саме їм.
А сам зосередиться на геополітиці - там успіхів більше. Утім, попередні досягнення можуть бути нівельовані, якщо Трампу не вдасться врегулювати російську війну в Україні за півроку або за 100 днів, натякнув Джон Гербст. По цьому кейсу сильними є позиції демократів. Вірогідно, саме тому вони настільки пасивні, що оглядачка The Guardian звинуватила їх у млявості. Зокрема, функціонер демократів у Сенаті Дік Дурбін ухилився від відповіді на запитання, чи планує фракція супротив республіканцям і хто його очолює. Інший сенатор-демократ зізнався у розгубленості. Ніхто, мовляв, не очікував від Трампа турборежиму.
Американський публіцист із лівими поглядами Джон Ганц навіть порівняв демократів із французьким режимом Віші, котрий під час Другої світової війни віддав частину Франції заради угоди з Гітлером.
Два роки невизначеності
Незалежно від того, підтримуєте ви чи ні політику Трампа, це не має супроводжуватися атаками на deep state, пише оглядач New York Magazine і демократичний стратег Ед Кілгор. "Нам потрібні люди, які б забезпечили безперервність держуправління поки виборці чіткіше не вирішать, якій партії надати перевагу", - зазначив він.
А Трамп може й охолонути до миру в Україні, якщо Путін упреться, припустив Джон Гербст.
Оглядачі The Washington Post звертають увагу, що припинення допомоги Україні б'є по концепту "мир через силу". Відновлення гуманітарних проєктів не покращить ситуації на полі бою.
Натомість - дасть Трампу аргумент, щоб звинуватити deep state у зриві угоди по Україні. Доволі корисний, з огляду на вибори до Конгресу у 2026 році. Вірогідно, тому американські ЗМІ й пишуть останніми днями про битву Трампа з американською бюрократією.
Україна в цих іграх постає розмінною монетою. Американський президент може набивати ціну, як бізнесмен, щоб домовитися "десь посередині", зазначив керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок. "Інструменти для досягнення цілей у нього є. Але він тиснутиме і на Росію, і на Україну. Пропозиції Трампа для України будуть дуже болісними", - вважає експерт.
2 
8759
Коментарі