4 роки тому, 27 січня 2015-го року, Верховна Рада визнала Росію країною-агресором. За таке рішення проголосував 271 нардеп.
"Верховна Рада визнає Російську Федерацію державою-агресором та закликає міжнародних партнерів України не допустити безкарності винних за злочини проти людяності вчинені від початку російської агресії проти України".
Нардепи звернулись з такою ж пропозицією до ООН, Євросоюзу, ПАРЄ, парламентської асамблеї НАТО, парламентської асамблеї ГУАМ, національних парламентів.
"Україна закликає міжнародних партнерів визнати Російську Федерацію державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку, а так звані "ДНР" і "ЛНР" визнати терористичними організаціями".
Рада попросила про надання військової та гуманітарної допомоги.
"Україна залишається об'єктом воєнної агресії з боку РФ, яку вона здійснює серед іншого і через підтримку та забезпечення масштабних терористичних атак. Менш ніж за два тижні в наслідок військових обстрілів та дій підтримуваних Росією терористів у Волновасі, Донецьку та Маріуполі загинули понад 50 мирних громадян".
Того ж дня ПАРЄ ухвалила резолюцію щодо гуманітарної ситуації в Україні. За рік Генеральна Асамблея та НАТО визнали Росію країною-окупантом.
На що вплинуло визнання Росії агресором Gazeta.ua розказав Богдан Яременко, дипломат і глава фонду "Майдан закордонних справ".
"Визнання російської агресії дозволило приймати рішення про розгортання оборони, інформаційно-пропагандистські заходи. Створило правові підстави для оборони України. Допомогло виправдати збільшення витрат на оборону. Показали, хто наш ворог і що ми будемо робити.
Попри те, що влада не готова приймати кардинальних рішень про повне розривання відносин, припинення торгівлі з Росією чи повну заборону на виїзд туди, йде поступове згортання всіх стосунків з РФ. Менше приїздить росіян, суспільство чітко формулює своє ставлення до Росії. Це дозволяє знаходити внутрішні ресурси для відбиття агресії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія зневажливо відреагувала на вимоги ПАРЄ
Але не врахували помилки 2014-го року і РФ напала на українські судна в Азовському морі. Одним рішенням чи законом проблему не вирішити.
В Україна немає плану війни і стратегії перемоги. Тоді неправильно реалізуються ресурси, все робиться напівефективно. Свого часу не прийняли стратегічного рішення і проблеми вирішуються декларативно. Або нічого не робиться взагалі - наприклад, розривати дипломатичні відносини не збираються. У влади немає бачення і ефективних планів. Не змогли змінити армію. Це недоліки системи організації обороною країни".
У березні 2014-го року Росія провела референдум в Криму, на якому нібито більшість жителів Криму проголосували за "приєднання до Росії". ЄС, США та Україна назвали дії РФ анексією. Після захоплення Криму Росія окопувала Луганську і Донецьку області.
25 листопада 2018-го російські силовики під прапором РФ атакували 3 українські катери в Азовському морі та застосували зброю. 6 українських військових отримали поранення. Після атаки спецназ ФСБ захопив українські катери "Бердянськ", "Нікополь" та "Яни Капу" разом із особовим складом. Усіх 24 моряків арештували і перевезли до Москви. Вони визнали себе військовополоненими.
24 січня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію щодо агресії Росії у Керченській протоці та незаконного затримання українських моряків.
4 
8759
Коментарі