Фінансування відбудови України у Берліні обговорювали без профільних чиновників. Як вплинули відставки Олександра Кубракова та Мустафи Найєма на результати зустрічі у Німеччині, - розповідає Gazeta.ua
"Пішли" в нікуди
10 червня керівник Держагентства з відновлення Мустафа Найєм написав заяву про звільнення за власним бажанням, мотивуючи це системним перешкоджанням його діяльності. Складність полягала у тому, що за відсутності міністра інфраструктури, звільненого ще в середині квітня, Наєм був посадовцем, котрий мав право підписувати угоди на конференції у Берліні.
Тим паче, він не приховував причини свого рішення. За його словами, Агентству не виділялися кошти, під різними приводами затримувалося оформлення важливих документів та погоджень в уряді. Попри це Найєм наголосив на спорудженні захисних конструкцій від дронів та ракет на понад ста українських енергооб'єктах.
Робота, доручена Верховним головнокомандувачем, виконана, звітував Мустафа Найєм у соцмережі: "Саме завдяки цьому після останніх обстрілів енергетикам вдалося у найкоротші терміни відновити постачання електроенергії у Харківській, Одеській та Миколаївській областях".
Про причини та наслідки
Соцмережами розлетілися скріни заяви Мустафи Найєма про участь у делегації до Берліна. На документі - резолюція прем'єра Дениса Шмигаля "не погоджую" та вимога звітувати про захисні споруди.
Про це запитували і значно раніше. Депутати Верховної Ради вимагали звітів у міністра інфраструктури Олександра Кубракова, заступником якого певний час працював Мустафа Найєм.
Міністра звільнили у середині травня. Тоді до України приїздила міністерка з розвитку ФРН Свенья Шульце з надією на робочу зустріч із Кубраковим. Та Верховна Рада відправила його у відставку щойно німецька посадовиця зійшла з потягу на Київському вокзалі. За даними німецьких ЗМІ, пані Шульце усе ж зустрілася зі звільненим міністром, але уже як з приватною особою. "Ми мали стільки спільних проєктів", - шкодувала тоді вона.
"Ми не закінчили розмови…"
Але тоді західні ЗМІ змовчали, хоча Кубраков заявив у соцмережі - його про відставку навіть не попередили.
Це був пролог?
У темі про Кубракова та Найєма не фігурує прізвище іншого посадовця, котрий набагато тісніше за них, якщо судити з публікацій у пресі, контактує зі США, - ексдиректора НАБУ Артема Ситника. Минулого тижня він теж написав заяву про відставку - з посади заступника директора НАЗК. Ця кадрова ротація минула без потрясінь, але матиме наслідки. Розслідувач Денис Бігус розповів, що заступник директора НАБУ Гізо Углава "зливав" дані досудового розслідування по "Великому будівництву" його фігурантам. Директор НАБУ Семен Кривонос відреагував: розпочато досудове розслідування за фактами зливу, Гізо Углава на час слідства відсторонений а Центр протидії корупції, мовляв, "полює на відьом". Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін відповів - Громадська рада при НАБУ вимагає звільнення Гізо Углави, бо досудове слідство може тривати роками, а перебування Углави у структурі теоретично може означати, що "зливи" триватимуть і надалі.
Власне, Углава з антикорупційної інституції мав би піти добровільно, бо репутація важливіша за особистості, вважає виконавчий директор Центру розвитку міст та активіст "Автомайдану" Олексій Гриценко: "Будь-які емоції навколо цього зараз зайві. Має бути відповідальний підпис під заявою на звільнення і результат розслідування в майбутньому".
Бек та контекст
"Фактично це послання нашим партнерам, що відновлення більше не є пріоритетом, - наголошує виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. - Дуже погана ситуація з погляду сприйняття українського уряду та загалом України як єдиного цілого. Відставки Кубракова та Найєма створили образ слабкої та непередбачуваної системи управління".
Із таким беком команда України на чолі з Володимиром Зеленським поїхала до Берліна задля обговорення чутливого питання грошей. Конференція з відновлення важлива ще й тим, що наступного дня по її завершенню, 13 червня, на саміті G7 також ключовою є тема фінансів для України.
Зовні кадрові рішення в українському уряді не вплинули на заяви очільників Євросоюзу. Можливо тому, що українська делегація привезла до Берліна пакет з 95 інвестпроєктів сумарно на більш ніж $26 млрд. Наприклад, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла €1,9 млрд за програмою Ukraine Facility до кінця поточного місяця. На додачу підписано угоду про передачу ще €1,5 млрд доходів від "заморожених" активів РФ до липня. Головне - до кінця червня мають розпочатися переговори про вступ України до ЄС.
Драйв та ГігаВати
Але окремі заяви українського десанту у Берліні здивували. Президент Володимир Зеленський анонсував побудову маневрових потужностей електроенергії на 1 гігават до кінця поточного року.
"Чи хтось, окрім самого президента, ще бачив план відновлення енергетики?", - таке риторичне питання ставить перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики, народний депутат Олексій Кучеренко. "Подивитися хоча б одним оком на нього. І показати ще тим енергетикам, які насправді енергетики…. На фотках з Берліну я жодного не побачив".
План, чи не план, а цифра цікава. Так вважає народний депутат Ярослав Железняк. За його даними, вперше ця цифра була озвучена 12 квітня на Конгресі місцевих та регіональних влад у Чернівцях. Автор - заступник голови ОПУ Ростислав Шурма. "Не підвів і цього разу. Підняв настрій партнерам", - покепкував Железняк.
Нереально і неможливо
Чому? Побудувати до зими такі генеруючі потужності в Україні неможливо, - заявила колишня радниця міністра енергетики України Лана Зеркаль.
"За найкращих умов займає рік. В Україні умови не найкращі: турбіни, які привезли минулого року, так досі і не запустили. Все, що можна зробити, — побудувати фундаменти", - написала вона у соцмережі.
"Проєкт енергетичної безпеки USAID, маючи грантові, не кредитні кошти, гроші на оплату документації, обладнання, людей, інші процедури, - зміг за півтори року поставити понад 90 когенеруючих установок загальною потужністю десь 100 МегаВат (1 ГігаВат - це 1000 МегаВат)", - розповів виконавчий директор Асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк. "Як собі Президент уявляє установку десятикратно більшого обʼєму?", - не розуміє й він.
У Лани Зеркаль своя версія - міністр енергетики Герман Галущенко не міг не знати про фантастичність цифри. Отже, свідомо підставив Володимира Зеленського.
Жадоба влади та "нові джерела"
Власне, не він один. Видання The Times пише про "жадобу до влади", якою, зі слів високопосадовців, охоплений керівник його Офіса Андрій Єрмак. Як мінімум, він єдиний керує допуском осіб до президента Володимира Зеленського. Політична вага Єрмака, котрий не має реальних повноважень і, як наслідок, не несе відповідальності, дедалі частіше провокує непорозуміння між Банковою та Білим домом, стверджується у статті.
Тож і відставки Кубракова-Найєма цілком можуть бути "грою Єрмака". Такий висновок можна зробити з офіційного документа - порядку денного роботи конференції. Скрін з нього оприлюднив засновник проєкту "Наші гроші" Юрій Ніколов. У тексті не вказано прізвище керівника української делегації.
"Спекалися Кубракова і все, завдання вирішене, - припустив він. – Питання: кому була потрібна ця конференція? Західним партнерам чи Україні?. Немає жодного сумніву, що без згоди Зеленського ця історія могла бути вирішена... Це було дуже продумане рішення комусь надіслати сигнал. Кому? У мене враження, цей сигнал точно не на користь України".
Бо, де факто, посадовці, котрі мали підписувати угоди про заведення коштів інвесторів до України, були виведені зі складу уряду та урядових структур якраз перед конференцією.
Згодом керівник делегації нашої країни все-таки був названий, однак, стверджує Ніколов, Зеленський скоригував плани про участь у конференції буквально за добу до її початку.
Він припускає, що, вирушаючи просити гроші до Берліна, насправді Банкова цікавиться зовсім іншими коштами: китайськими чи навіть саудівськими. Опосередковано про це свідчить відставка Найєма. Можливо, у Держагентстві не раді людям, котрі готові працювати з західними донорами по західних же стандартах.
Можливо, тому, звернув увагу політолог Ігор Рейтерович, під заявами про допомогу Україні немає поки що жодних документів.
3 
8759
Коментарі
3