Сім років тому, 12 лютого 2015 року, у білоруському Мінську у форматі "нормандської четвірки" погодили комплекс заходів щодо виконання Мінських домовленостей. Підписали угоду, яка була продовженням Мінська-1 від вересня 2014-го.
Саме від Мінських угод відштовхуються усі переговори щодо припинення російської агресії проти України. Вони мали встановити перемир'я та відновити контроль української влади над окупованими територіями. Чому так не сталося – у матеріалі Gazeta.ua.
Що таке Мінськ-2?
12 лютого 2015 року багатогодинне нічне засідання канцлерки Німеччини Анґели Меркель, президента Франції Франсуа Олланда, українського президента Петра Порошенка та глави держави-агресора Володимира Путіна в Мінську закінчилося підписанням документа. Він передбачав комплекс заходів для досягнення миру. Лідери країн у форматі "нормандської четвірки" погодили комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Цю угоду підписали посолка Гайді Тальявіні (спеціальна представниця голови ОБСЄ у складі Тристоронньої контактної групи з реалізації мирного плану на Сході України. – Gazeta.ua), другий президент України Леонід Кучма, посол Росії в Україні Михайло Зурабов. Крім того, під протоколом стоять підписи Олександра Захарченка, тодішнього керівника так званої ДНР, та Ігоря Плотницького – тодішнього керівника так званої ЛНР. Угоду затвердила також Рада Безпеки ООН у лютому того ж року.
13 пунктів Мінська-2 передбачають покрокове припинення збройного конфлікту, відведення зброї від лінії розмежування, обмін полоненими, проведення в Україні конституційної реформи щодо децентралізації з огляду на особливості окремих районів Донбасу. Також вибори там за українським законом і передання Україні ділянки кордону з Росією, яку контролюють бойовики. Планували закінчити цей процес до кінця 2015 року, але жоден із 13 пунктів домовленостей повністю так і не виконали. Припинення вогню та відведення зброї відбулося тільки частково.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Росія може піти на компроміс" – що для України означають переговори Путіна й Макрона
Перемовини відбувалися на тлі однієї з наймасштабніших за час конфлікту битв за місто Дебальцеве на Донеччині. Згідно з першими Мінськими домовленостями та погодженою 19 вересня 2014-го лінією розмежування великий залізничний вузол Дебальцеве мали контролювати українські військові. Проте з початку 2015 року бойовики почали наступ на місто, яке з трьох боків було оточене терористами. Оголошене перемир'я 15 лютого тут протрималося кілька годин і бойовики знову перейшли в наступ. Українській армії довелося вийти з міста.
Різне трактування Мінська
Росія вимагає, щоб Україна зобов'язалася надати особливий статус Донецькій і Луганській областям до виведення звідти російських військ. Також оголосити амністію бойовикам і залишити на керівних посадах пособників Росії. Президент Володимир Зеленський у липні 2020-го заявив, що від України ніхто не може нічого вимагати на міжнародній арені. Зокрема ухвалення закону про "особливий статус Донбасу". США не відкидають, що Донбасу нададуть особливий статус з ініціативи України. Але наголошують, що це можливо тільки в тому випадку, якщо свою частину домовленостей виконає Росія.
Глава українського МЗС Дмитро Кулеба наголосив, що Україна не має наміру виконувати Мінські угоди так, як їх інтерпретує Росія.
"Ми не виконуватимемо Мінські угоди на російських умовах. Але це не означає, що ми не виконуватимемо їх взагалі. Прямого діалогу з ДНР та ЛНР не буде. Це наша принципова позиція", – сказав Кулеба.
Кулеба також відкинув можливість особливого статусу Донбасу з так званим правом вето.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Москва не готова йти на поступки" – що для України означає зустріч Путіна й Макрона
Мінські угоди залишаються інструментом розв'язання конфлікту на Донбасі, але тільки якщо Росія почне виконувати свої зобов'язання, заявив держсекретар США Ентоні Блінкен у лютому 2022-го.
"Україна в останні роки постійно просувається в імплементації Мінських угод. Якщо ви подивитеся на прописані умови, то чесно буде сказати, що Україна їх виконала ледь не усі, тоді як Росія не виконала жодних своїх зобов'язань", – сказав Блінкен.
Посольство США в Україні торік у річницю підписання Мінських угод закликало Росію повністю виконати свої зобов'язання. Зокрема дозволити ОБСЄ здійснювати спостереження на українсько-російському кордоні та звільнити незаконно затриманих осіб.
Віктор Мороз, політичний оглядач:
"Найкращим варіантом було б, щоб керівництво України порушило питання відмовитися від цих угод. Але це може дати привід спровокувати Росію на реакцію, яку важко передбачити. Хоча РФ і так може вигадати будь-який привід для ескалації. Вони зараз чіпляються за ці угоди, бо це усталено. І ніби вони напівлегітимні, оскільки затверджені Радбезом ООН. Хоча наш парламент за них не голосував. Їх не легалізували. Можна було б придумати формулу, щоб від них відмовитися. Принаймні пробувати порушувати питання про часткову відмову. Підняти в такий спосіб ставки. Якщо не виходить відмовитися, то на перше місце висувати безпекові питання – це для нас найголовніше.
Камінь спотикання – особливий статус Донбасу. Маємо відтягувати цей момент. Прийняття частин Донецька й Луганська для нас зараз невигідно. Україна сильно ослаблена. РФ витрачає лише на підтримку життєдіяльності Донецька до двох мільярдів доларів. Для початку треба перенести переговори зі столиці Білорусі. Спробувати можна в Стамбулі. Хоча Росія пручатиметься.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Дехто в ЄС не хоче дратувати Путіна": чому Україну не взяли до Кібер-НАТО
Треба переконати Лондон і Вашингтон, щоб вони перестали звертатися до Мінських угод. Сильно заважає те, що від посадових осіб із цих країн звучить повернення до них. Київ має поставити однозначне питання, щоб зняти Мінськ із порядку денного. Просто не згадувати про це. Треба звертатися до "нормандського формату", де вже має вплив США й Велика Британія. Лідери Берліна й Парижа слабкі, вони будуть змушені піддаватися впливу Джонсона й Байдена.
Конфлікт може стати замороженим, якщо ООН введе миротворців в ОРДЛО. Де буде міжнародна поліція, адміністрація. А Росії вигідно, щоб у нас постійно була кривава рана, яка б ослаблювала країну. У них є кошти на це. Вони знову обдурили Захід із газом – отримали багато прибутку, тому що підняли ціни. А Україну планують знекровлювати далі".
Перший Мінський протокол – угода про тимчасове перемир'я у війні на Сході України, досягнута на переговорах у Мінську 5 вересня 2014 року. У серпні українська армія зазнала низку відчутних поразок на Донбасі, наймасштабнішою з яких став "Іловайський котел". Після цього уклали перший Мінський протокол. Він складався з 12 пунктів, серед яких було двостороннє припинення вогню, постійний моніторинг українсько-російського кордону, децентралізація влади в Україні, амністія учасників конфлікту та проведення дострокових місцевих виборів на Донбасі. Але тривалого перемир'я досягти так і не вдалося.
4 
8759
Коментарі
1