Меморандум по Ірану відкриває можливості для припинення вогню в Україні - політолог

Чинний президент США Дональд Трамп та його команда мають велику спокусу використати свіжий мирний алгоритм по Ірану для врегулювання російсько-української війни, проте фінальні результати можуть багатьох здивувати. Про це розповів президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко.

Чи спрацює близькосхідна модель у наших реаліях і які пастки готує Вашингтон - розбиралася Gazeta.ua.

Обтяжуючий спадок і суперечливий текст: як Трамп заплутав дипломатів

На користь версії про застосування щодо України іранського алгоритму свідчить той факт, що для самого Ірану Дональд Трамп задіяв "готове рішення" по Сектору Гази. Хоча головної мети там так і не було досягнуто, адже проіранське терористичне угруповання ХАМАС досі не роззброєне, проте активні бойові дії в регіоні принаймні припинилися.

Однак, якщо попередню угоду по Сектору Гази активно критикували за невизначеність та багатозначність, то текст Меморандуму з Іраном перевершив її за рівнем суперечностей. Так, звернув увагу Олексій Буряченко, у документі йдеться про максимум 60 днів для досягнення фінальної мирної угоди, але тут же зазначається, що цей термін може бути безкінечно подовжений.

Питання ядерної програми містить не менше протиріч.

"Коли читаєш про зниження відсотка збагачення урану, нібито перемога, тому що, це ж і було базовим завданням військової операції США. Але у наступному пункті сказано, дії по зменшенню відсотка збагачення урану триватимуть протягом усього терміну переговорів. А яким він буде, ніхто не знає", - наголосив експерт.

Таємний "смаколик" для агресора: чому Тегеран не зацікавлений у реальному мирі

Загалом, відзначив Буряченко, іранський Меморандум виписаний так, що він жодним чином не мотивує Тегеран до підписання фінальної мирної угоди.

"У сухому залишку припинення активних бойових дій та розблокування Ормузької протоки. Більше того, завдяки Меморандуму та всьому дипломатичному процесу навколо нього, всі сторони тепер розуміють, що Іран може перекрити Ормуз у будь-який момент. І ніхто не вірить, що цей Меморандум переросте у повноцінну угоду", - пояснив він.

Саме тому нафтотрейдери зараз намагаються терміново провести через Ормузьку протоку максимальні обсяги сировини. Це особливо актуально для тих країн, які взагалі не мають альтернативних шляхів постачання нафти, наприклад для Бахрейну. Проте Трамп уже заніс собі цей документ у перелік особистих перемог, зумівши формально зупинити війну акурат до власного дня народження.

Зав'язка на Донні: чи встигне Білий дім заморозити війну в Україні до 4 липня

Наступною визначною датою для Вашингтона є 4 липня - День Незалежності США. Не виключено, що саме до цього символічного дня американська адміністрація захоче поспіхом врегулювати ще одну велику війну - російську.

Військові конфлікти на Близькому Сході та в Україні вже виявилися міцно пов'язаними спільним модератором в особі Дональда Трампа, зауважив Олексій Буряченко. Проте сліпе копіювання іранського алгоритму для української ситуації несе в собі як певні перспективи, так і колосальні ризики.

Головна небезпека - це стратегічна невизначеність. Навіть у самих США деякі політики оцінюють іранський меморандум як суто декларативний документ, необов'язковий до виконання. Якщо аналогічний за змістом текст почнуть поспіхом розробляти по Україні, розраховувати на те, що він стане надійним фундаментом для серйозних переговорів із виходом на реальну мирну угоду, точно не варто.

Куди рвуться Штати: європейська трійка готує паралельний план безпеки

Як і у випадку з Сектором Гази чи Іраном, Дональд Трамп прагне просто констатувати припинення бойових дій за фактом, а далі - будь що буде. Через хитку та нестабільну конструкцію таких меморандумів, максимум, на що можна розраховувати в Україні - це виключно припинення активних бойових дій на фронті.

"І, в принципі, все. Томі "євротрійка" (Франція, Німеччина, Велика Британія) скептично ставляться до цього і намагається запустити паралельний переговорний трек, де і про лінію розмежування, і про гарантії безпеки", - підкреслив Олексій Буряченко.

Сполучені Штати, за його словами, цілком влаштовує варіант відходу в тінь із одночасним збереженням за собою вигідної ролі головного модератора "над процесом". Особливо якщо Білий дім не нестиме жодної юридичної відповідальності за довгострокові наслідки цієї угоди. На подив, така егоїстична позиція Вашингтона може зіграти навіть на користь Києву.

"Закладка" від Росії: як Путін отримав право вето на домовленості Трампа

У тексті Меморандуму по Ірану окремим рядком вписане обов'язкове подальше схвалення документу Радою Безпеки ООН.

"Це явно російська "закладка". І це не про Іран, а про те, що Росія намагається залишити Штати якщо не на своєму боці, то принаймні утримати на нейтральній позиції як модератора. Щоб Меморандум з Іраном запрацював, потрібне схвалення всіх постійних членів Радбезу, а отже, Росії", - пояснив експерт.

У разі, якщо Сполучені Штати раптом занадто сильно тиснутимуть на Кремль, російський диктатор Володимир Путін просто заблокує відповідну резолюцію Радбезу ООН. Тоді для Трампа "можливість завершити війну в Ірані по цій моделі випаровується", розповів Буряченко. Саме тому для України буде величезною перевагою, якщо у майбутньому переговорному процесі щодо припинення російсько-української війни ініціативу та перший план перехоплять саме європейські лідери.

Ceasefire до зими: що чекає на лінію фронту в Україні

З огляду на іранський прецедент та всі його підводні камені, для України дійсно відкриваються реальні можливості досягти угоди про припинення вогню (ceasefire) ще до проміжних виборів у США, які відбудуться у листопаді 2026 року, вважає експерт.

"Трамп захоче це конвертувати в електоральні здобутки, нічого не витрачаючи і не втрачаючи. Тому угода, скоріш, підписуватиметься у Вашингтоні. Але максимум, що там може бути, це тривале припинення активних бойових дій", - припускає він.

Найімовірніше, сторони просто зафіксують свої поточні позиції по наявній лінії розмежування.

"Мова у жодному разі не йтиме про передачу тимчасово окупованих територій Росії чи нашу відмову від них. Територіальні питання, скоріш, будуть взяті у дужки, як це було під час переговорів після окупації Криму", - резюмував Олексій Буряченко.

×