Луценко та Тимошенко завели у парламент 54 "тушки" і навіть не вибачились - політолог

"Тушки", які влилися в команду Тимошенко у 2005 році, у 2012-му породили вже 44 "тушки". Це понад чверті списку, проведеного БЮТ у парламент нинішнього скликання. Сьогодні вони прямо або опосередковано працюють у команді Віктора Януковича.

Про це у статті "Любі друзі" та "тушки". Пристосуванство як політичний метод" для Gazeta.ua зазначив політолог Роман Соломонюк.

"Цікаво, що ще результативнішим з точки зору проведення "тушок" до Верховної Ради виявився Юрій Луценко – за квотою "Народної самооборони" він завів їх через список "Нашої України" аж 10 із 19-ти – тобто понад половину", - пише експерт.

Він наголосив, що ані Тимошенко, ані Луценко, ані будь-хто від їхнього імені не вибачився перед виборцями за те, що закликали голосувати за ось таких людей у своїх списках.

"Дії ж нових перебіжчиків (зокрема, Миколи Мартиненка) щодо колишніх соратників по "Нашій Україні" варті уваги соратників нинішніх: Мартиненко подав списки членів ОВК, не погодивши їх із "титульною" партією блоку – "Нашою Україною", з приводу чого "Наша Україна" навіть подала до суду. Можна передбачити, що коли в такого політика виникнуть суперечності з нинішніми соратниками, він може вчинити з ними подібним чином. Як це вже робили інші чотири десятки осіб. Важливі самі принципи політика, а не те, чиєю "тушкою" він став".

Як розпізнати потенційну "тушку"?

Якщо проаналізувати "історію зрад" в українській політиці, то можна вивести кілька закономірностей, що дозволяють з високою вірогідністю розпізнати потенційну "тушку".

Запитання перше: "Хто?" Очевидно, що є два види "тушок". Перший – це ті, для кого політика є передовсім засобом заробітку, реалізації своїх інтересів. Таких людей нескладно вирахувати. Вони навіть за короткий час могли змінити 5-7 політичних сил. Вони завжди тягнуться до "рейтинговіших" і "перспективніших", щоб потім змінити їх на інших, хто буде перспективнішим на момент наступних виборів, і скочити в новий "політичний потяг" до влади. Другий вид – це представники великого бізнесу, яким потрібно захищати свої капітали. Тому їм завжди треба жити у дружбі з владою.

Запитання друге: "Де?". Потенційні тушки з'являються у "партіях без історії". Такі партії пропонують об'єднуватися або "за когось", або "проти когось". Часто в них взагалі немає уставлених ідеологічних основ, властивих партіям "старих демократій". У такі структури найлегше інтегрувати людей, які також не мають сталих ідеологічних переконань.

Запитання третє: "Що робити виборцю?". Аналізувати помилки минулого. Придивлятися до політиків. Оцінювати стійкість їхніх переконань у різні часи їх політичної кар'єри. Найкраще люди проявляються в час кризи. Той, хто "вчасно втік" – скоріше за все, і в майбутньому стане перебіжчиком.