Головний гей України захистив Тимошенко: "Справа - політизована"

Рано чи пізно в Україні з'являться у владі відкриті представники сексменшин — на рівні мерів, міністрів та парламентарів. Таку думку в інтерв'ю Gazeta.ua висловив керівник всеукраїнського ЛГБТ-об'єднання "Гей-Форум України" Святослав Шеремет.

— Як ви ставитесь до арешту Юлії Тимошенко?

— Я маю виразне ставлення лише до тих подій і фактів, щодо яких я є спеціалістом. Я не можу і не повинен висловлювати своє ставлення до факту арешту пані Тимошенко, бо не розуміюся на нормах процесуального права і, чесно, не слідкую за подробицями судового процесу.

Але на загал можу сказати, що справа Юлії Тимошенко є відверто політизованою — це видно неозброєним оком. Я є принципово проти вибіркового правосуддя, бо воно є одним із проявів дискримінації на підставі політичних поглядів і переконань, що прямо заборонено 24-ю статтею Конституції.

— Ви хочете сказати, що Тимошенко є жертвою дискримінації?

— Це завдання правозахисних організацій широкого профілю — провести статистичний аналіз того, проти посадовців яких саме політичних сил порушено кримінальні справи протягом останнього часу. Саме на підставі такого неупередженого аналізу можна буде зробити обґрунтований висновок про вибіркове правосуддя. І це, погодьтеся, далеко від профілю діяльності гей-лесбійських організацій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Арешт Тимошенко: "Влада перейшла межу"

— Але ж у медіа раніше була інформація, нібито ЛГБТ-електорат надав саме Блоку Юлії Тимошенко відчутну підтримку на останніх парламентських виборах…

— Це правда. У відносних цифрах найбільша частка симпатій геїв та лесбійок на виборах 2007 року до парламенту стосувалася саме Блоку Юлії Тимошенко. Частково це було пов'язано з тим, що саме Тимошенко однією з перших у нашій країні ще 2004 року мала сміливість вельми толерантно висловитись щодо "сексуальних меншин". Плюс імідж Юлі та її харизматичність мали самостійний вплив саме на такі симпатії ЛГБТ-електорату.

— А кого підтримувала ЛГБТ-спільнота на останніх президентських виборах?

— Під час виборчої кампанії представники Партії регіонів дали ЛГБТ-спільноті промовисті сигнали про те, що вони в цілому підтримуватимуть принципи громадянських свобод для ЛГБТ. Про це говорили, наприклад, такі особистості, як Ганна Герман та Василь Хара. Віктор Янукович, тоді ще кандидат у президенти, промовисто змовчав щодо ЛГБТ, на відміну від своїх гомофобних заяв у часи Помаранчевої революції.

Тому так сталося, що голоси ЛГБТ-електорату, за нашими припущеннями, досить рівномірно розподілилися між двома основними кандидатами — Януковичем і Тимошенко.

— А яка чисельність ЛГБТ-електорату в Україні?

— За оцінками експертів, у нашій державі мешкає від 800 тис. до 1 млн 200 тис. представників ЛГБТ-спільноти — лесбійок, геїв, бісексуалів і трансґендерів, — переважна кількість яких має право голосу. Чисельність сімейних одностатевих пар сягає при цьому 200 тисяч. Щоправда, донині приблизно 9 із 10 представників ЛГБТ-спільноти тією чи іншою мірою приховують свою сексуальну орієнтацію, що принципово відрізняє нас (поки що) від Західної Європи.

ФОТОРЕПОРТАЖ: "Спасибо Донбассу за президента Гондурасса"

— Як ставитися до повідомлень у медіа, що, мовляв, суддю Кірєєва було помічено в популярному гей-клубі, де в нього вкрали гаманець?

— Так само, як і до тих повідомлень із розряду "чорно-блакитного піару", що, мовляв, Юлине "сердечко" є запозиченням символіки голландського гей-руху. Це типові прояви дифамації, спрямовані на те, щоб уявною гомосексуальністю заплямувати людину. До речі, за всю історію незалежної України жодна справа "підмочити" репутацію політичного діяча за допомогою натяків на його гомосексуальність не мала успіху. Я дивуюся, чому розумні замовники донині платять гроші політичним технологам за такі дурниці, які на практиці не працюють.

— Які політичні сили зараз надають найбільш виразну підтримку ЛГБТ-спільноті? Чи намагаються вони завоювати ЛГБТ-електорат?

— Парадоксально, але в тій чи іншій мірі громадянську рівноправність для ЛГБТ підтримують усі провідні політичні сили — Партія регіонів, БЮТ, а свого часу й "Наша Україна". Це має своє відображення в офіційній позиції високопосадовців та органів державної влади, очолюваних представниками цих політичних сил. Це стосується переважної більшості профільних міністерств. Толерантне ставлення маємо і з боку "Сильної України" Тігіпка. На помірно толерантних позиціях — політичні сили Гриценка та Яценюка.

Я можу назвати тільки два політичні формування, які принципово виступають проти ідеї громадянської рівності для ЛГБТ — це ВО "Свобода" і Компартія.

Політичні сили, які зацікавлені у голосах "кольорів веселки" (шість райдужних кольорів — міжнародний символ гей-руху, — ред.), змушені балансувати між намаганням отримати голоси гей-лесбійського електорату, який традиційно є політично активним, і прагненням догодити гомофобським настроям, які ще мають, на жаль, значний вплив у суспільстві.

ФОТОРЕПОРТАЖ: Геї та лесбіянки вийшли на парад

— Тоді як пояснити нещодавню появу в парламенті законопроекту щодо заборони "пропаганди гомосексуалізму", внесеного представниками більшості фракцій?

— Дуже просто. Треба знати, що в парламенті змагаються дві політичні лінії — за права та свободи для всіх, з одного боку, та за політику заборон і державного регулювання вільної сфери інформаційних відносин, з іншого. Адже за місяць до того представники тих же політичних сил (але не ті самі люди) внесли на розгляд ВР інший законопроект, яким пропонується заборонити в Україні дискримінацію на підставі сексуальної орієнтації в сфері трудових відносин.

Можна тільки вітати наявність у народних депутатів особистої громадянської позиції щодо ЛГБТ. Але кінцевий результат буде визначатися, на мою думку, загальнополітичною лінією уряду України в широкому сенсі цього слова. Нещодавно на таку лінію натякнув міністр закордонних справ Грищенко, висловивши сумнів у перспективах заборони "пропаганди гомосексуалізму".

— Які Ви вбачаєте перспективи для представників ЛГБТ-спільноти в політиці?

— Перспективи такі ж, як і загалом у Європі. Рано чи пізно в Україні з'являться у владі відкриті представники ЛГБТ-спільноти — на рівні мерів, міністрів та парламентарів. Нещодавно нардеп Катерина Лук'янова повідомила результати власних підрахунків: мовляв, у Верховній Раді вже зараз маємо 45 гомосексуалів. І коректно відмовилася називати прізвища, бо ж це справа самої людини — повідомляти про власні сексуальні уподобання чи ні.

×