Геополітичний задум Трампа – перекроїти економічну мапу і очолити вищу лігу

Реакція Білого дому на активізацію Китаю і Туреччини в українському переговорному треку свідчить про контури нової геополітики від Дональда Трампа. Чим відповіли дві країни і що це означає для світу і для України, розбиралася Gazeta.ua.

Драматичні зусилля Європи заради участі у переговорах по Україні, витіснили на другий план ще дві країни, котрі також воліли б взяти участь у мирному процесі.

Китай, котрий у 2023 році запропонував принципи врегулювання, а у 2024 році - себе як посередника (платформа "Друзі миру"), нині задовольняється тим, що вітає будь-які зусилля заради миру.

А Туреччина, яка приймала у своєму Стамбулі переговори у 2022 році, зараз готова прийняти саміт президентів США та Росії.

Мюнхенська безпекова конференція зафіксувала трансатлантичний розкол – втілення мрій Глобального Півдня. Але ключові держави-опонентки колективного Заходу виявилися не готовими до такої реальності.

Китай спостерігає

З точки зору офіційного Пекіна, альянс із Росією міг би стати альтернативою співдружності "США - Європа". Окрім цього, президент Джо Байден в останні два роки своєї каденції активно зміцнював американські зв'язки в Індо-Тихоокеанському регіоні (Південна Корея, Тайвань, Японія), тому Сі Цзіньпін мав вагомі аргументи на користь дружби з РФ.

Стрімка геополітика президента Дональда Трампа підважила претензії Китаю на відносини на рівних зі США. За даними CNN, китайські дипломати були неприємно вражені, що ані США, ані Росія не запросили їх на переговори. Навряд чи офіційний Пекін так же стрімко охолоне до Москви і до Вашингтона, проте певні висновки там зроблять. І ці висновки не дуже приємні як для США, так і для Росії.

Філіппінська карта

Останніми днями Китай посилено критикує союзника США - Філіппіни за порушення повітряного і морського простору. 21 лютого китайські військові повідомили, що три філіппінські літаки "незаконно пролітали" над островами Спратлі у Південно-Китайському морі. За острівці сперечаються і Китай, і Філіппіни, тому інциденти трапляються постійно. Але - переважно із суднами. З літаками, як от зараз, інциденти трапляються значно рідше. І тому зараз це є тривожним сигналом.

За версією філіппінської сторони, китайський військовий літак небезпечно наблизився до філіппінського, коли той летів на висоті 33 метри над поверхнею води.

У Пекіні вважають, що Філіппіни свідомо ескалюють ситуацію, щоб перетворити Південно-Китайське море на міжнародну гарячу точку. Як розповів директор Дослідницького центру міжнародних і регіональних досліджень Національного інституту вивчення Південно-Китайського моря Дін Дуо, Маніла занепокоєна можливим зменшенням уваги США до регіону. На додачу, зауважив експерт, незабаром на Філіппінах будуть вибори.

Незалежно від справжніх причин, Китай гучно висвітлює лютневі інциденти з Філіппінами з акцентом на оперативності реакції своїх військових, що може бути сигналом Дональду Трампу.

Пропозиції від Туреччини

Президент Реджеп Ердоган запросив до себе Володимира Зеленського після Мюнхенської безпекової конференції. У виступі перед медіа Ердоган акцентував на безпеці Причорномор'я, тоді як Зеленський наголошував на участі ЄС, Великої Британії та Туреччини у переговорах по Україні. У відповідь турецький лідер заявив, що й Україна повинна бути за столом переговорів та запропонував свою країну як майданчик для саміту президентів США та РФ.

Ініціативи як мінімум запізнілі, адже країною-посередницею, принаймні, для першої відкритої зустрічі американців із росіянами, стала Саудівська Аравія. 21 лютого у західних ЗМІ повідомили про Швейцарію як місце, де впродовж кількох місяців після інавгурації Дональда Трампа представники США контактували з росіянами. Тим не менш, Ердоган намагається підвищити геополітичний статус Туреччини, бо має інтереси у Сирії, котра, схоже, входить до пакету домовленостей між Трампом і Путіним.

Червоні стрічки і прапорці

Трамп чітко дав зрозуміти, що про Україну говоритиме лише з Росією. Відтак концепт геополітики нового президента передбачає два полюси: Вашингтон та Москву.

Метушня на рівні Європи, Туреччини це - змагання за право бути у вищвй лізі, де правила встановлюватимуть Сполучені Штати та РФ. До тих пір, поки Вашингтону буде корисним альянс із Москвою. Якщо ні - є запасний варіант із Китаєм. Нагадаємо, що Дональд Трамп в якості президента перший свій дзвінок здійснив до Сі Цзіньпіна.

Відтоді Китай, котрий намагався протистояти Трампу і в питанні тарифів, і в битві ШІ, повернувся до розмитих заяв і до вичікувальної тактики. Це дивує - адже саме час перехопити лідерство на Глобальному Півдні.

Минуле не відпускає

Експерти, чиєю думкою поцікавилися у CNN, вважають, що маневри США можуть бути спрямовані на розрив або послаблення дружби між РФ і КНР, та успіх не гарантований, бо у них занадто тісні економічні зв'язки.

Та є ще одна причина. Із 1969 по 1990 роки тривали прикордонні суперечки між СРСР та КНР, яка на той час була відносно молодою та слабкою комуністичною державою. Президенти США Річард Ніксон і його радник Генрі Кіссінджер скористалися ситуацією щоб схилити Китай на свій бік. Утім, Пекін на капіталістичні рейки не став, але у розпал "холодної війни" його голос був важливим. КНР залишалася стриманою, і на той час це цілком влаштовувало Вашингтон.

Надбання Ніксона

"Навіть якщо це буде лише 30% від "Ніксона навпаки", це посіє сумніви, - заявив директор Китайської програми Аналітичного центру Stimson Center у Вашингтоні Юн Сан. - Якщо Китай вирішить атакувати Тайвань, китайцям доведеться озирнутися і поставити запитання, що збирається робити Росія. А для США це є стримування".

На розрив чи суттєве охолодження в альянс "РФ-КНР" навряд чи можна сподіватися, адже є БРІКС, ШОС, пояснив старший науковий співробітник Центру російських досліджень Східно-китайського педагогічного університету у Шанхаї Юй Бін.

"Не думаю, що якась зі сторін відмовиться від цього (від багатополярності), особливо з огляду на Трампа", - вважає експерт.

Маневр через Україну

На його погляд, офіційний Пекін більше турбує те, що США, коли врегулюють розбіжності з Росією, візьмуться за Китай. Тому китайська сторона активізувалася в ООН і в кількох заявах про участь у переговорах усіх зацікавлених сторін надіслала недвозначний сигнал Європі про готовність співпраці. У тому числі, щодо участі у миротворчій місії через ООН.

Більше того, КНР намагається грати напряму з Україною. Такий висновок можна зробити з недавньої зустрічі українських дипломатів із китайцями у Німеччині.

"Для нас важливо залучити Китай, щоб він натис на Путіна припинити війну. Думаю, ми вперше бачимо інтерес КНР", - заявив Зеленський на одному з брифінгів. З Києва теж є сигнал - про готовність взяти на себе частину вантажних перевезень з Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту між Європою і Китаєм.

Наслідки не забарилися. МЗС КНР Ван І на саміті G20 у ПАР заявив: вітає всі зусилля заради миру, з консенсусом між США та РФ включно і китайська сторона готова відіграти конструктивну роль.

Головне - за кадром

Є ще один важливий аспект. За лаштунками переговорів про Україну відбувається не менш важливий процес - перехід до цифрових активів. Саудівська Аравія виступає модератором процесу, розповів директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров.

"Глобальні гравці почали шукати цифрові механізми управління ресурсами як ключовий крок до токенізації світової економіки. І тепер легко спрогнозувати, що таким чином уже до кінця поточного року ціни на нафту можуть злетіти до 120 доларів за барель, що вигідно цим трьом державам (США,РФ, СА), але послабить Китай. Також США різко зміцнять свій вплив серед сусідів КНР в Індо-Тихоокеанському регіоні. Зрештою, Китай, ослаблений високими цінами на нафту та газ, може зіткнутися з масштабною економічною кризою", - прогнозує експерт.

На його думку, на зміну старим грошам прийдуть нові форми розрахунків, а той, хто контролюватиме ці гроші, - контролюватиме весь світ.

×