Ціна виборів для України. Задача "із зірочкою" для Володимира Зеленського

Верховна Рада України демонструє цілком конкретні ознаки підготовки до виборів. Судячи з усього, Україну змусять провести їх якнайшвидше. Партнери наполягають на цьому, хоча зараз це - занадто дороге задоволення для України.

Днями парламент розпочав формування робочої групи для підготовки до можливого проведення виборів президента України в умовах воєнного стану. Серед варіантів, які розглядають нардепи, — онлайн-голосування та голосування поштою.

Питання вже є – спекуляції попереду

Тож, схоже, вибори стають невідворотними з усіма відповідними ймовірними наслідками для внутрішньої дестабілізації та мінливими правилами гри.

Нагадаємо, визначений Конституцією України п'ятирічний термін Володимира Зеленського на президентській посаді завершився 20 травня 2024 року. Наступного дня, 21 травня, нічого особливого в політиці України не сталося. Окрім активізації нових питань, претензій та спекуляцій.

Як відомо, через воєнний стан вибори в Україні проводити не збирались. Однак тема волевиявлення українців набула міжнародного резонансу після заяви президента США Дональда Трампа в інтерв'ю Politico. Він сказав, що в Україні настав час для виборів та звинуватив державу у браку демократії.

Президент України Володимир Зеленський у відповідь неодноразово наголошував на готовності до виборчого процесу, підкреслюючи, що не тримається за президентське крісло.

І от 15 грудня український лідер доручив депутатам підготувати законопроєкт про можливості проведення виборів в умовах воєнного стану. Серед запропонованих змін — багатоденне голосування та скорочений до 60 днів термін виборчої кампанії.

Глава держави запевняє, що Україна здатна забезпечити чесні й прозорі вибори навіть під час війни, а іноземні спостерігачі зможуть підтвердити легітимність процесу.

А в останні дні грудня Зеленський також повідомив, що міністерство закордонних справ України працює над підготовкою інфраструктури для голосування за кордоном, щоби громадяни України за межами країни змогли взяти участь у волевиявленні. Водночас президент наголосив, що проведення виборів на тимчасово окупованих Росією територіях є неможливим.

Ризики воєнного голосування

Кожна влада від виборів до виборів відсікає старі лазівки для маніпуляцій. Водночас не всі можуть одразу помітити нові.

Імовірні воєнні вибори у 2026 році знову активували суспільну дискусію довкола голосування поштою та онлайн. Вочевидь, ця тема отримала додатковий поштовх через потребу залучення до виборчого процесу військових з фронту.

За останні 16 років безліч процесів і процедур переведені в інтернет, тому голосування онлайн, здавалося б, є цілком логічним кроком. Однак, не все так просто. Бо поряд з питанням про те, коли прийде час електронних виборів в Україні, гостро постало - чи будуть вони безпечними? Особливо, якщо зважити на хакерські атаки, під час яких "лягали" чи не всі важливі урядові сайти та пропадала дуже важлива інформація.

Скажімо, народний депутат Дмитро Микиша вважає обидва ці способи вкрай проблемними. За його словами, провести вибори онлайн без серйозних порушень практично неможливо.

В ефірі каналу "Суперпозиція" Микиша зазначив, що електронне голосування створює високі ризики фальсифікацій. Він нагадав, що низка розвинених країн, які експериментували з цією формою волевиявлення, згодом відмовилися від неї. Як приклад депутат навів штат Каліфорнія у США, де електронна частина голосування спричинила тривалий і складний підрахунок результатів. Ще однією проблемою, за його словами, є неможливість гарантувати анонімність голосування, яка є базовим принципом виборчого процесу.

Аналогічні ризики, на думку Микиши, існують і під час голосування поштою. Він наголосив, що ключовим результатом будь-яких виборів має бути довіра до їхньої чесності як всередині країни, так і за її межами. Нардеп підкреслив, що наразі немає достатніх гарантій того, що громадяни повірять у результати виборів, проведених онлайн або поштою.

Колізія невиборів

Загалом влада втрапила в колізію. Є формальні речі. Формальним є й закон. Він визначає терміни дії тих чи інших органів влади й, відповідно, дати проведення виборів.

Воєнний стан і війна поставили ці дати під певний сумнів або перекреслили їх. І тому це конфлікт між фактично правильним плином чи правильним ходом історії, коли влада повинна через певні періоди часу оновлюватись, змінюватися.

Безпосередньо й громадяни країни повинні брати участь у процесі зміни влади, а не тільки владні кабінети. Тому потреба у виборах, звісно, є.

"Колізія, в яку потрапила влада, полягає в тому, що це тільки гарно звучить, можливо, для влади, що вона може так довго бути при кермі, що це найдовше скликання, чи найдовша каденція президента. Але насправді така ситуація заганяє розвиток суспільства й демократичні процедури в глухий кут, тому вибори необхідно провести", - переконаний український політик, політтехнолог, народний депутат України п'яти скликань Ігор Гринів.

З іншого боку, нинішні вибори потребуватимуть космічної суми коштів на фоні тотального зубожіння переважної частини суспільства та потреб фронту.

Як зазначив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик, вартість виборчих кампаній суттєво зросла порівняно з попередніми роками. Скажімо, президентські вибори 2019 року коштували бюджету близько 2 млрд гривень. Нині ж через інфляцію, зміну умов та додаткові організаційні виклики суми, як зазначено вище, є значно більшими.

Близько 70% усіх витрат, за словами Дубовика, становить оплата праці членів окружних, дільничних і територіальних виборчих комісій. Водночас ці розрахунки не включають видатки органів місцевого самоврядування на підготовку приміщень для голосування, облаштування дільниць та матеріально-технічне забезпечення виборчого процесу. Додатковим чинником зростання витрат може стати розширення мережі виборчих дільниць за кордоном для українців, які перебувають поза межами країни.

"З урахуванням усіх складових, включно з витратами на президентські, парламентські та місцеві вибори, загальна сума може сягнути близько 20 млрд гривень. Це умовна, але реалістична цифра, і вона точно не є меншою", – зазначив заступник голови ЦВК.

Однак, якщо справа в тому, що в наших партнерів "пригорає" потреба поміняти президента Вололимира Зеленського на іншого, бо, мовляв, вже виконав свою місію, то з грошима ніхто не буде рахуватись. Якщо вони замовляють, то вони й оплачуватимуть.

До речі, згідно з даними соціології останніх місяців, одні соціоцентри стверджують, що президентом може стати ексголовком ЗСУ Валерій Залужний, інші, - вдруге чинний президент Володимир Зеленський. Але можуть бути і сюрпризи.

×