Реакція західних партнерів виявилася такою млявою, що заплутала і Кремль. Спільних заяв не було, але пролунали гучні слова від окремих лідерів.
36 ракет і 242 дрони запустила Росія у ніч на 9 січня по Україні. Серед них була гіперзвукова балістична ракета "Орєшнік".
Вона ударила біля міста Стрий Львівської області. Як виявилося згодом, у тих краях якраз перебував міністр закордонних справ Чехії Петер Марцінка, що прямував до Києва.
У Європі потлумачили обстріл "Орєшніком" як ескалацію. Про це заявила висока представниця Євросоюзу Кая Каллас: "Цей смертоносний шаблон триватиме доти, доки ми не допоможемо його зламати".
Попереджені - озброєні?
Як зламати - про це взялися говорили телефоном очільники "Коаліції охочих" - лідери Франції, Великої Британії та Німеччини. Назовні вийшла млява заява з резиденції британського прем'єра: Росія, мовляв, фабрикує звинувачення, щоб виправдати обстріли.
У Києві чекали більшого. Президент Володимир Зеленський назвав обстріл військовим злочином і зажадав більш чіткої реакції партнерів. Можливо, таким було би постачання далекобійної зброї Україні, на що натякнула Каллас.
Представниця Єврокомісії Аніта Хіппер назвала атаку по Львівській області попередженням для ЄС і США, адже Львівщина межує з Євросоюзом. А президента Молдови Майя Санду констатувала: цей акт терору мав на меті залякати не лише Україну: "війна наближається до Європи".
До слова, напередодні російської атаки відбулася зустріч гренландських, данських і американських дипломатів у США, після якої данські медіа почали обговорювати варіанти передачі острова США. А президент Трамп заявив, що вже обирає між Гренландією і НАТО.
Симптоматично, що у французькому парламенті заявили про намір голосувати резолюцію про вихід Франції з Альянсу. Ось як це пояснив міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро: ми не на одній хвилі (зі США. – Gazeta.ua) і маємо право сказати "до побачення" історичному союзнику.
Крок вперед і два назад
Вірогідно, Європа готова була надати Україні далекобійну зброю. Про це може свідчити зустріч українського міністра оборони Дениса Шмигаля з британським колегою Джоном Гілі, в результаті якої підписано дорожню карту до 100-літньої угоди про гарантії безпеки.
Між тим, навіть без "Орєшніка" обстріл Києва у ніч на 9 січня став особливим, бо країна-агресорка цинічно прирекла на страждання від холоду й темряви цивільних людей.
У МЗС Литви це назвали актом відвертого варварства.
Та загалом стримана реакція світу дала можливість Кремлю тішитися "перемогою". Міноборони РФ пояснило: "Орєшнік" – це така відплата за Валдай. Спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв глузливо зауважив, що навіть поставки нових протиракетних систем Україні, до яких закликала Кая Каллас, не подіють, бо не здатні протидіяти "Орєшніку'.
А от у російських пропагандистських пабліках скаржаться, що другий удар "Орєшніком" уже не мав такого резонансу, як перший.
Чого чекати далі
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга ініціював засідання Радбезу ООН і Комісії "Україна - НАТО".
"Ми вимагаємо рішучої відповіді на безрозсудні дії Росії"- пояснив він.
Бо якщо Захід висловить лише стурбованість, то будуть нові удари "Орєшніками", застерігає керівник Всеукраїнської громадської ліги "Україна - НАТО" Сергій Джердж.
Атака Росії 9 січня є актом ядерного тероризму. Не виключено, що Європа очікує від Радбезу ООН рішучої резолюції.
"А якою ще вона має бути у відповідь на такі дії ядерної держави і члена Радбезу ООН? Резолюція має містити рекомендації щодо додаткового санкційного тиску на Росію. Їх як фундамент можуть використати США, Європа для посилення санкцій. І, безумовно, спонукати посилити захист повітряного простору України", - пояснив Gazeta.ua кандидат політичних наук Олексій Буряченко.
Експерт очікує саме на таку резолюцію Радбезу ООН та на відповідні дії партнерів.
Утім, політолог Вадим Денисенко звертає увагу, що Росія робить ключову ставку на блекаути. Тому і не побила "Орєшніком" Київ. Єдиною ефективною реакцією він вважає посилення боротьби Трампа з путінським "тіньовим" флотом.
2 
8759
Коментарі