"Третину, а то й половину — вкрадуть". Олег Тягнибок мітить у крісло спікера парламенту

5

Фото: фото: Ростислав МИСЮКЕВИЧ

— Останній пункт завдань "Свободи" на найближчий час — тотальна влада в парламенті. Нині для України єдиний шлях вижити — це перемога націоналістів, — виступає з трибуни лідер "Свободи" 42-річний Олег Тягнибок. Понад півтори тисячі партійців встають, аплодують. У суботу "свободівці" зібралися в залі київського "політеху" святкувати 20-річчя партії. На початку 1990-х вона називалася Соціал-національна партія України.

Олег Тягнибок прийшов на свято в сірому костюмі. Замість вишиванки — блакитна сорочка, без краватки. Просить включити фільм про партію, а сам виходить у коридор до журналістів.

— Ми будемо декларувати нашу амбіцію на посаду голови Верховної Ради і будемо боротися за неї, — каже. — Ті групи впливу, які сьогодні є в Партії регіонів, серед тих людей, які оточують Януковича, тягнуть ковдру на себе. Доходять чутки, що є мінімум чотири варіанти закону про вибори. Краще би було, аби прохідний бар'єр залишився на рівні 3 відсотків. Але навіть якщо це буде 5 відсотків, "Свобода" буде боротися. І націлюватися ми будемо не на 5, а на 8–10 відсотків. З однієї причини: третину, а то й половину — вкрадуть.

До зали повертається Тягнибок. Там продовжують крутити кіно. За півгодини оголошують перерву. Делегати виходять у хол. Вільні місця "тримають" залишені на кріслах сумки з партійною символікою. Їх роздавали під час реєстрації.

У холі з письмових столів торгують бутербродами з червоною ікрою по 25 грн. Бутерброди з сиром коштують 10 грн, півлітрова пляшка мінералки — 10 грн, шоколадки "Світоч" — 20 грн.

Актор 54-річний Богдан Бенюк стоїть біля столу з літературою. Тримає під пахвою три книжки викладача української мови депутатки Львівської облради Ірини Фаріон. Ще вибирає дослідження історії визвольної боротьби першої половини ХХ ст. Романа Коваля. Автор стоїть біля розкладки.

— Скільки за ці? — питає Бенюк продавщицю.

— 235, — відповідає.

Бенюк дістає 250 грн.

— Це вам на шоколадку! — каже.

— Ну-у-у, — супиться жінка.

— Одрахуй, то є твої гроші, — говорить їй 52-річний Роман Коваль.

У залі голова Черкаської обласної "Свободи" 62-річна Тетяна Чорномаз бачить, що із залишеної на кріслі сумки витягнули гаманець.

— Там небагато було — гривень 200, — каже вона. — Аби було здоров'я.

Тягнибок просить залишитися 15 представників Черкаської організації.

— Ситуація в Західній Україні дуже складна — нас там товчуть направо і наліво. Передбачаю, базовий центр "Свободи" буде переміщатися до Центральної України в дуже швидкому темпі. Для нас Центральна Україна — територія, де ми маємо максимально працювати, аби збільшувати організацію. Наша діяльність має посилитися в десятки разів. Ми вирішили підсилити черкаську організацію створенням обласного штабу. Від центрального апарату направляємо вам голову штабу, який вже почне працювати у виборчому темпі.

— Присилайте одного, п'ять, присилайте 10. Роботи — багато! — відказує Тетяна Чорномаз.

Олега Тягнибока відводить у бік 73-річна Любов Полякова з Житомира. Нашіптує йому молитву.

×