18 квітня на Берковецькому кладовищі в Києві поховали колишнього нардепа-"регіонала" 52-річного Олега Калашнікова. Його застрелили біля квартири на житломасиві Виноградар увечері 15 квітня.
Близько 11.00 чорний катафалк зупиняється перед входом до Іллінської церкви на Подолі. На лобовому склі — портрет покійного. Шестеро чоловіків заносять труну у храм на відспівування.
Вхід перегороджений червоною оксамитовою стрічкою з написом "Свечки можно поставить в Малом храме".
— А вы тоже родственница? — питає жінка на вигляд, років 50, яка продає свічки.
У відповідь киваю. Вона пропускає всередину. Труна відкрита. Калашніков у чорному костюмі, білій сорочці й синій краватці в білий горошок. До лацкана піджака прикріплена георгіївська стрічка. Поряд із труною плаче вдова Ольга Соловйова. Нігті пофарбовані темно-сірим лаком, на безіменному пальці правої руки виблискує обручка, всіяна дрібним камінням.
— Он очень внучка хотел, — перемовляються двоє жінок у чорних хустках за кілька метрів від труни. Кивають на невістку Калашнікова. Вона у довгій чорній сукні, крізь яку випирає чималий живіт. На плечі накинула чорну шкіряну куртку, тримає запалену свічку, сонцезахисні окуляри та мобільний. Витирає сльози хустинкою. — Недавно зустріла його біля будинку. Він широко усміхався. Сказав: "Можете привітати, скоро стану дідом". Мріяв накупити онуку іграшок і навчити водити машину. Олег Іванович виростив двох синів — Вадима та Інокентія. Один — юрист, другий — військовий.
— Они с женой были прекрасной парой, — одна з жінок виходить на вулицю, тричі хреститься. — Оля во всем его поддерживала. Никогда не перечила. Сегодня рассказала, что перед его смертью у нее сильно разболелось сердце. Видно, чувствовала, что с ним что-то случится.
Прощаються з покійним у ритуальному залі центральної клінічної лікарні "Феофанія". На вході припарковані кілька джипів "Мерседесів". Усередині горить тьмяне світло. За труною стоять троє чоловіків із почесної варти. Тримають автомати. Розпорядник похорону читає біографію Калашнікова. Людей — близько 30.
— Родные просят, чтобы вы покинули помещение, — підходять чоловік та жінка в білих халатах.
— Выведите за территорию, — пошепки каже охоронцю. — Никого из журналистов не пускайте.
Прощання триває майже 2 год. Один із перших на вулицю виходить колишній депутат-"регіонал" 40-річний Ельбрус Тедеєв. За воротами присідає і гладить рукою вуличного кота. Той муркоче й підставляє йому вухо. Більше не видно нікого з колишніх однопартійців Калашнікова.
— Наверное, заняты личными проблемами, — пояснює Тадеєв. — Думаю, сейчас многим угрожают. Но этим должна заниматься милиция. В памяти Олег останется человеком, который даже мухи не обидел, — сідає в чорний "Мерседес".
На кладовищі — поминальні дні. При в'їзді вишикувалася черга з автівок, алеями ходять багато людей. Катафалк зустрічає духовий оркестр. Виконують мелодію з пісні "Офіцери", "День победы" та марш "Прощание славянки". Коли труну опускають в яму, почесна варта шість разів стріляє вгору.
— Папа, я боюсь, — 3-річна дівчинка хапає батька за коліна й починає плакати.
Він бере її на руки і притискає до грудей.
— Не бойся, это они так честь отдают, — гладить доньку по голові. — Наверное, солдата хоронят, который нашу страну на востоке защищал.
— Та якого солдата? — зупиняється сива жінка в хустці. В одній руці несе пакет із квітами, в другій — сапу. — Це ж Калашнікова ховають. Даже після смерті пакості робить. Хотіла квіточки на могилі в чоловіка посадить, та не можу. Людей понасходилося, ще й оркестр. Не буду ж перед ними рачки лазить.
Олега Калашнікова поховали між могилами його матері Валентини Олександрівни та батька Івана Павловича.
374 народні депутати проголосували за зняття недоторканності з Олега Калашнікова в червні 2006 року після побиття журналістів.
Любив автомобілі, зброю і годинники
— Олег Иванович — человек мещанского толка, — у сквері навпроти церкви розповідає 57-річний Сергій, на похорон Калашнікова приніс червоні гвоздики. Служив разом із покійним, знайомі були 25 років. — Він мав на все свою точку зору й хотів, щоб інші думали так само. Тому спілкуватися з ним було непросто. Але мав прекрасне почуття гумору. Вмів грати на гітарі й любив співати. Його улюблена пісня — "Махнем не глядя" з радянського фільму "Щит і меч". Кілька років тому видав музичну збірку — записав власне виконання цих пісень.
До чоловіка підходить товариш, представляється 48-річним Юрієм.
— Олег Іванович любив автомобілі, зброю і годинники, — каже. — Захоплювався риболовлею. Кілька разів їздили на рибу разом. Якось подалися на Десну. Олег Іванович зразу витягнув величезного ляща.
Версії вбивства екс-нардепа
— Робота російських спецслужб, щоб посіяти паніку й створити атмосферу терору в Україні
— Політична діяльність — організовував антимайдан у Маріїнському парку
— Бізнес-інтереси, в тому числі — борги загиблого
— Особисті стосунки, проблеми в родині
— Шантаж людей, причетних до злочинів на Майдані. Калашніков нібито збирався співпрацювати з правоохоронними органами
3 
1
Коментарі