"Если бы не Партия регионов, вам бы всем была хана"

На третьому поверсі в ложі преси Верховної Ради двоє журналістів кріплять на балкон плакат: "Стоп закону про наклеп!". Прив'язують його тонкими білими мотузками до крісел. Дехто з депутатів задирає голову. Перешіптуються. Їх у залі близько 300.

У вівторок о 10.00 спікер 56-річний Володимир Литвин першою ставить на голосування постанову про скасування законопроекту про наклеп "регіонала" Віталія Журавського. Його ухвалили в першому читанні два тижні тому. У документі пропонують карати за наклеп штрафом до 8,5 тис. грн, арештом до двох років.

— Голосуємо! — кричать "бютівці".

За 2 хв. на табло — 349. Опозиціонери аплодують. Журналісти на балконі тиснуть одне одному руки.

— Рішення прийняте, — піднімає руку Литвин. — Давайте далі таких рішень не приймати.

До трибуни йде "нунсівець" Арсеній Яценюк, 38 років. Несе кілька білих аркушів.

— Це перемога громадянського суспільства і журналістської спільноти, які не дали отримати закон, що закриває рот пресі, — голосно говорить у мікрофон. — Ця влада повинна піти в небуття. Ці люди бояться правди, журналістів, своїх громадян. Для нас важливо, щоб на виборах перемогла опозиція, аби у новій Верховній Раді ніколи не голосувалися закони, які знищують свободу слова.

До преси в кулуари виходить автор документа 57-річний Віталій Журавський. Стає перед двома десятками камер.

— Ми з вами провели два тижні дискусій, у результаті з'явився мій проект постанови, — каже скоромовкою. — Я дякую народним депутатам, що вони мене підтримали. Питання зняте з порядку денного. Крапка. Дякую і вам.

Виступає 20 с. Швидко йде до дверей сесійної зали.

— А коли ми вас підтримали? — кричать йому в спину журналісти.

Журавський не реагує. Заходить досередини. Неподалік стоїть голова Комітету з питань свободи слова 36-річний Юрій Стець.

— Журавський поприкалувався з вас, — розповідає. — Йому на зустрічі президент Віктор Федорович, як уміє, "подробно объяснил", що той зробив дурницю. Хоча цей законопроект — боротьба між групами впливу в Партії регіонів, тобто Андрія Клюєва (секретар РНБО. — "ГПУ") та Сергія Льовочкіна (глава Адміністрації президента. — "ГПУ"). Документ 100 відсотків розробляли на Банковій, а вносили в зал через Журавського. Коли почав валитися імідж президента, Льовочкін і компанія прийшли до Януковича і сказали: "Дивіться, що робить Клюєв. Вони ж валять ваш рейтинг". Тоді президент зробив "ай-яй-яй".

У курилку на перший поверх спускається позафракційний депутат Тарас Чорновіл, 48 років. Підсідає до журналістів.

— Чого так швидко і несподівано ухвалили постанову? — питають ті.

— Та чому ж несподівано? — піднімає брову нардеп. — Закон виконав свою функцію. Його прийняли, коли формувалися дільничні комісії. Тоді були проведені такі цікаві жеребкування, за якими кандидати від влади там мають від 50 до 100 відсотків членства. Ці події відбувалися відверто грубо, але нікому до того діла не було, тому що єдиною проблемою став закон про наклеп.

— Я повірив би у щирість ініціаторів скасування законопроекту про наклеп, якби сьогодні не було голосування з-під поли, а відбулося обговорення, — розказує в кулуарах віце-спікер 47-річний Микола Томенко. — Якби вийшли керівники парламентської більшості та сказали: "Вибачте, ми люди дурні, темні. Була у нас думка посадити якусь тисячу журналістів і закрити рот ще якійсь тисячі громадських активістів. Але ми дійшли висновку, що це несправедливо і недемократично". Оскільки нічого такого не відбулося, радіти і розслаблятися не треба.

Повз проходить "регіонал" 59-річний Михайло Чечетов. Кілька секунд слухає Томенка.

— Несет какую-то ахинею, — кривиться. Розвертається до преси. — Если бы не Партия регионов, вам бы всем была хана.

×