— Де ті співаки, що за Тимошенко горло драли? Де Кароль, Каменських? Чому їх немає під судом? Тому що вони бабло постригли й відвалили. За мільйони співали, — говорить 72-річний Степан Воляр з Івано-Франківська. — Тепер Турчинов кличе — люди, приходьте спасати Юлю. Чому я з Івано-Франківська маю їхати, а вони розбіглися?
Степан Воляр у понеділок приїхав до столичного готелю "Козацький" на з'їзд Радикальної партії позафракційного нардепа Олега Ляшка, 38 років. Перед початком дарує Ляшку книжку "Буквар українців".
— Я цю книжку й Тимошенко вручав перед президентськими виборами, — каже. — Я тоді у Верховній Раді всім депутатам роздавав, а на вас не натрапив.
— Я тоді пахав у полях, — відповідає Ляшко. — У Верховній Раді тоді нема чого було робити. Працював на Чернігівщині. Набрали 64 проценти. Потім зрадили людей, які за нас голосували.
Ляшко стоїть на другому поверсі готелю у конференц-залі біля столика з мінералкою, кавою у термосах та печивом. Його оточують близько 20 делегатів. Розмовляють про назву партії.
— Слова "радикально" не треба боятися, — говорить Ляшко. — Ми ж не екстремісти, як цей психічно хворий норвежець, що людей постріляв. Нам просто треба діяти радикально. Рішуче, нарвано, енергійно.
— А коли пройдемо в парламент і змінимо життя, тоді вже радикалізм буде не потрібен, — говорить один із делегатів.
— Звичайно, — погоджується Ляшко. — Ми назву поміняємо. Станемо партією відпочивальників, пенсіонерів чи туристів.
— Любителів пива! — вигукує хтось із натовпу.
— Для чого тут пиво? — підвищує голос нардеп. — Ми за здоровий спосіб життя і проти пива. Від нього живіт росте. Партія любителів пива закликає людей до лежання на дивані. А влада в цей час бюджет дерибанить.
Він запрошує починати з'їзд. 101 делегат розсідаються на оббиті бордовим оксамитом стільці. За хвилину підводяться, бо з динаміків лунає запис національного гімну. Ляшко першим починає підспівувати, за ним й інші. Делегати одноголосно обирають Ляшка головою партії. Він замінив 23-річного Владислава Теліпка, який очолював Радикально-демократичну партію, засновану у вересні 2010 року. Перейменовують її на Радикальну партію Олега Ляшка.
— Дякую, — Ляшко виходить до мікрофона перед президією. — Мене хвалять, що багато роблю на Чернігівщині. Але не можна будувати комунізм в окремо взятому районі. Треба піднімати всю країну. Нас знову годують зрєліщами, а в людей немає хліба та масла. Маємо змінити олігархічну систему. Бо сьогодні десяток сімей гризуться за доступ до бюджету та робочу силу. Тимошенко десятки разів домовлялася з Партією регіонів. Нас ночами збирали на фракції та через коліно ламали, щоб переконати змінити Конституцію. Казали, що Януковича треба обрати президентом у парламенті. Я мрію, щоб Янукович, Азаров, Тимошенко та Ющенко опинилися на політичному кладовищі. Бо це мерці історії! Привиди, які вже і вдень ходять!
Говорить годину. Із кожною тезою підвищує голос і під кінець майже кричить. Люди не відволікаються, часто аплодують. Ляшко закликає знизити кредитні ставки та податки для підприємців, обмежити імпорт, критикує продаж землі та підвищення пенсійного віку.
— Як він збирається долати прохідний бар'єр? — каже Володимир Лавринчук, 50 років, із Вінниччини. — Це самому дуже складно, треба з кимсь об'єднуватися. Ви можете й по мажоритарці на Чернігівщині пройти, а люди як?
— Ми йдемо одні, — відповідає Ляшко. — Ми не збираємося ні до кого під юбку сідати. Мене бар'єри не лякають. Із тими діями, які Партія регіонів робить, нехай вони самі за бар'єри переживають.
Він завершує з'їзд і запрошує до сусідньої кімнати на фуршет. Там накриті два столи. Пригощають м'ясною, овочевою та фруктовою нарізками, салатами.
— Дайте мені бокал, — Ляшко просить помічників. Один із них подає зі столу бокал із шампанським.
— Дівчата, вимкніть музику! Віталію, помовчи. Ти диви! Я говорю, й він говорить! — зично кричить Ляшко офіціанткам та одному з делегатів. Говорить тост. — Радий, що ми разом. За вас!
За оренду приміщення та фуршет Ляшко заплатив 2 тис. грн.
3 
1
Коментарі
25