Римський бог

 

Із кумом ми бачимося рідко. Частіше не хочеться, а собі кажемо, що зайняті на роботі. Та коли вже зустрічаємося, то розповідаємо одне одному все.

У кума — вродлива дружина, росте син. Але, як і всім чоловікам, йому чогось не вистачає. Каже, що свого місця в житті ще не знайшов. Я здогадуюся:

— Це має бути улюблена справа.

— У тому-то й діло, що її нема, — кум опускає очі й сідає поруч.

Його син, який вже ходить у садочок, втручається:

— У нас все хотят быть солдатами.

Непомітно настає вечір, і мені вже час додому. Кум каже дружині:

— Я проведу Віру.

На вулиці він розповідає про італійських бізнесменів. У Києві кум для них і перекладач, і сутенер. Згадує сеньйора Маріо:

— Ми зайшли з ним у "Мандарин-Плазу". Ти ж знаєш, які там продавщиці. Кожна дивиться наче крізь тебе, бо всі вони — коханки багатих. А побачили Маріо — завмерли: він двометровий, у пальті, з шарфом. У профіль — римський бог! У кожної з тих дівчат на обличчі майнула емоція. Я її прочитав: "Готова віддатися тобі тут, при всіх. Я тобі ще й заплачу!".

Готова віддатися тут, при всіх, ще й заплачу

Кум тоді запитав у Маріо:

— Синьор женат?

Італієць відповів, що розлучився, бо не зійшлися з дружиною характерами. Пізніше хтось розказав куму, що дружина зраджувала Маріо з його другом, поки той ходив на тренування.

Під"їхала маршрутка, і ми з кумом попрощалися. А за хвилину він мене набирає по-мобільному:

— Так до чого я веду, Вєра. Цей італієць, Маріо, звик, що всі на нього звертають увагу. Він не помічає і не цінує це. На мене дівчата так ніколи не дивилися і не будуть. Навіть коли я стану багатим. Бо цього за гроші не купиш.

Кум не вважає за велику проблему те, що Маріо зраджувала дружина. Адже італієць — гарний, і в нього самого може бути багато жінок.

×