Учителька англійської мови 24-річна Вікторія ГУРТ із міста Лубни на Полтавщині рік живе в шлюбі з німцем Тимуром КІМОМ, 23 роки. Мають доньку 12-місячну Кіру.
— Після закінчення університету поїхала в Німеччину на заробітки, — розповідає Вікторія Гурт. — Коли контракт закінчився, пішла навчатися за програмою "Аусбільдунг" — це німецька форма ПТУ. Вчилася в місті Росток. Отримувала 460 євро стипендії. 255 віддавала за житло, 50 — за інтернет. Лишалося 60 євро. Трохи обжилася і знайомі українці запросили на вечірку. Там познайомилася з Тімом. Провів мене додому. Обмінялися номерами, стали переписуватися. Спілкувалися російською. Він знає мову, бо його предки жили в Казахстані. Якось сильно захворіла. Грошей не було ні на медикаменти, ні на продукти. Сказала про це Тіму. Прийшов із ліками й величезними пакунками фруктів. Відтоді почалися наші стосунки.
Жінка познайомилася з рідними Тимура за місяць. Через п'ять — повезла його до своїх.
— Із мамою коханого одразу знайшли спільну мову, — продовжує. — Мою ж маму бентежив розріз очей Тіма. Хвилювалася, які онуки будуть. Та згодом змирилася. Повернулися в Німеччину. Тім захотів, щоб у нас народилася дитина. Це було несподівано. Планувала вступати в німецький університет, аби отримати диплом учителя англійської мови. Маю такий український, але в Німеччині його не визнають. Після розмови вирішили, що дитину народимо зараз. А як закінчу навчання — ще одну.
Оформити стосунки вирішили, коли Вікторія завагітніла.
— Від Тіма вимагали лише паспорт і свідоцтво про народження, а у мене попросили купу документів. Збирати їх довелося півроку. На одруження з іноземцями часто не дають дозволу. Деякі пари розписуються в Данії, а потім у Німеччині через суд доводять законність шлюбу. Багато місцевих пар не оформляють стосунки. Розписують там безкоштовно, а от за розлучення доводиться викладати 4 тисячі євро.
Обручки купували в Україні. Пишного весілля не влаштовували.
— Німецьке золото дороге. Обручки переслали з України мої батьки. На весілля нікого не запрошували — всі гроші витрачали на ремонт і облаштування орендованої квартири. Святкували лише вдвох. Була тоді на восьмому місяці вагітності. Вдягнула штани й вільну білу блузку, що прикривала живіт. Ввечері пішли в ресторан.
Вікторія народжувала в державній клініці.
— У пологовому залі стояло порване зі слідами від зубів крісло й одна акушерка. Тім був поруч. Пологи пройшли нормально. Всі витрати покрила страховка. Подружжя в Німеччині мають щонайменше двох-трьох дітей, інколи — п'ятьох. На одного малюка держава щомісяця виплачує 190 євро — майже шість тисяч гривень. Цього вистачає на підгузки, дитяче харчування й одяг.
2 
1
Коментарі