До вечірнього експресу Київ—Харків 3 серпня прибігла 22-річна полтавка Олександра Малашенко.
— Лишалося три хвилини до відправлення. Я до останнього вагона, — розповідає дівчина, — даю провідникові квиток, а він просить документи. Я розумію, що забула їх удома. Навіть ксерокопія паспорта десь випала з блокнота.
Олександра знайшла начальника потяга.
— Пояснила, що завтра в подруги весілля, я — дружка, — усміхається. — Вона мовчки поставила свій підпис на квитку — дозволила їхати.
×
![]()
4 
1
Коментарі