— "Газету по-українськи" читаю давно. Навіть зверталася до редакції, щоб написали про наш під'їзд. У нас тут така краса і порядок, що є чим похвалитися, — каже пенсіонерка 57-річна Тетяна Кучеренко з міста Ірпінь на Київщині.
Вона передплатила "Газету по-українськи" на рік. Надіслала копію квитанції на адресу редакції і виграла 250 грн.
Живе у трикімнатній квартирі п'ятиповерхівки.
— У нашому будинку є чотири активістки. Я, Тамара Федорчук, Тетяна Білань і Галина Романюк. Дбаємо, щоб було чисто й охайно. У під'їзді організували виставку картин. Їх в 1940–1980 роках вишили сільські жінки з усієї України. 20 полотен належали моїй свекрусі Надії Аріонівні. Вона жила в селі Старосілля на Черкащині. Коли ми забрали малюнки, під сучасний дизайн квартири вони не підійшли. А хотілося зберегти. В мене й виникла ідея створити галерею в під'їзді. Картини доводжу до ладу, вставляю в нові рамки і чіпляю на поверхах. На полотнах зображені українки, герої казок, лебеді, квіти. На п'ятому поверсі є найдавніша картина жінки з Волині. Вона ще дівчиною вишила Кремль із тризубом і синьо-жовтим прапором. Жінка ця була націоналісткою, а її батько — комуністом. Кожна картина має свою історію, — говорить Тетяна Вікторівна.
Живопис — на білих стінах. У рамках поряд — зазначені імена вишивальниць. На вікнах під'їзду мешканці наставили вазонів.
— У нашому будинку дружні люди. Якщо треба на щось зібрати гроші, всі здають без проблем. Біля будинку насадили туї, розарій, квіти. І все це за кошти місцевих. Чотири роки тому звернулися до тодішнього мера, нам заасфальтували двір. До того лежав лише щебінь, — розповідає.
Тетяна Кучеренко народилася в селі Качанівка Охтирського району на Сумщині. У 1981 році закінчила лісогосподарський технікум. Отримала направлення в Укрдержліспроект. 34 роки працювала техніком. Одружена. Має сина 35-річного Ігоря.
5 
1
Коментарі