Катерину Стеців поховали у вівторок, 4 червня, у селі Колодруби Миколаївського району на Львівщині. Вона — мати радника президента України, нардепа від Партії регіонів Ганни Герман, 54 роки. Померла напередодні на 77-му році життя.
Покійну відспівують о 14.00 у православній церкві Київського патріархату. Сходяться більш як сотня людей. Частина стоїть на подвір'ї. Під навісами ховаються від дощу. Біля воріт автобус "Ікарус". Поряд синьо-жовтий вінок "Катерині Григорівні від Президента України Віктора Януковича". Місцеві кажуть, такий коштує 1 тис. грн. Стоять вінки від Львівської обласної держадміністрації, подвійний із білих квітів — від власника найбільшого у Львові речового ринку Петра Писарчука. Менші принесли односельчани.
Катерина Григорівна 56 років завідувала клубом. Торік звільнилася. Керівника досі не призначили.
— Катерина ніколи в лікарні не була, дуже велику силу й енергію мала, — сусідка 79-річна Ярослава Пилипів спирається на дерев'яний ціпок. — На здоров'я піднепала, як онук загинув (чотири роки тому в ДТП розбився 17-річний Роман Герман. — "ГПУ"). Приїхали рідні, щоб її на похорон завезти. Дали знати — вона впала. Майже мертву винесли на руках, поклали в машину. З внука ніц сі не лишило, не було шо ховати — попіл. Як із Києва сі вернула, де ходила — там плакала. Півроку тому в неї інсульт сі став. Діти до Львова забрали. Потім у Києві операцію зробили. Останнім часом не чула рук та ноги.
Священик оголошує останнє цілування. Біля світлої дерев'яної труни стоїть наймолодша донька 43-річна Люся Миколаївна з чоловіком, сином і донькою. Ганна Герман — на міжнародних переговорах у Вашингтоні. Середня дочка Любов Бокало з родиною відпочиває на Кіпрі. Обидві отримали телеграми про смерть матері, але не встигли приїхати.
— Вона з бідної сім'ї. Їх шестеро в мами було, — продовжує Ярослава Пилипів. — Микола прийшов з армії, заміж покликав. На весілля наварили бульби, гречки — з того спекли пиріг. Трошка м'яса поклали у воду, дали цибулі, заколотили — то була підлива, яйця зварила. З чоловіком вона добре жила. У них перше два хлопчики-близнюки родились. Один вмер після родів. Другий простудив легені, як у зимній хаті скупали. Обох поховали.
Чоловік був дуже ладний. Працював трактористом, а все ходив такий чистенький, як міністр. У нього інфаркт сі став. Завезли в райцентр. Лікарі не знали, шо мают робити, як рятувати. До тижня хлопа не стало. Катерині тоді, певно, трошка за 30 було. Замуж другий раз не йшла, бо не хтіла, щоби хтось її діти кривдив.
Шестеро чоловіків ставлять труну в чорний "універсал мерседес". Рушають на цвинтар біля лісу. Він розділений на три частини — греко-католицьку, православну та для баптистів.
72-річний Федір Іванович на автобусній зупинці виходить із маршрутки — повернувся з райцентру. За ним веде погляд міліціонер. Патрулі в селі з'явилися в день похорону.
— Вже понесли? — перепитує у Ярослави Пилипів. — Мені вчора жінка подзвонила, казала приїхати. Треба хату пильнувати, бо вона на похорон пішла. Катерина останні дні вимучилася. Лежала, їй памперси міняли, мили. Голова в неї світла була, то все сварилася, шо не так роблять. Біля неї не було кому ходити. Давали 500 доларів на місяць, але ніхто із села не йшов. У Львові в лікарні знайшли санітарку, яка погодилася. Мали перевозити, але не встигли. Діти в неї зайняті: Галя (Ганну Герман у селі називають Галею. — "ГПУ") — в політиці, ті дві бізнесом займаються.
Вона за своїх дітей була би життя віддала. Переживала, як Галя з першим чоловіком розвелася. Він з Миколаєва. Його мати була начальником на пошті, тато — в райкомі. Але сам ніц не вартий, робити не хоче, все в якісь історії попадає. Старший Галин син — від нього. Він батька навідує. Галя теж з його батьками стосунки підтримує, — переходить на шепіт. — Колишня свекруха казала: "Добре, шо вона його лишила. Бо з моїм сином пропала би. А так в люди вибилася".
Другого чоловіка — того Германа — в селі ніколи не бачив. Та й Галя останнім часом стала рідко приїжджати, хіба на релігійні свята. Колись у село на вертольоті прилетіла. На мості поставила, то ціле село бігало дивитися. Вона — далеко не дурна жінка. Шкода тільки, шо в ті "Регіони" подалася. Кажуть, Катерина її спочатку відмовляла, а потім змирилася. У селі її не підтримують. На останніх виборах за Януковича було тільки 13 чи 14 голосів.
Під час ходи зупиняються біля хати покійної. Одноповерховий будинок обкладений шифером. У дворі — газон, криниця, виноградник перед входом.
Священик зачитує молитву. Зять покійної Ігор витягує з гаманця 20 грн. Кладе гроші у молитовник священику.
— У Катерини на днях курятка вилізли, — говорить 76-річна Ганна Андріївна. — Вона дуже хазяйська була. Два роки тому корову продала. Казала: "О, тепер я пані. Навіть не знала, шо так жити можна". А то все гризлася, де сіна взяти. Пастухам за свою чергу платила. Діти хотіли до себе забрати — не пішла. Казали, що їй нову хату поставлять — не хтіла. Вміла прощати. Хлопці на дискотеці в клубі пили, билися, дурниці робили. Вона ніколи на міліцію не давала. Були й такі, що її Галю москалихою називали. Вона на них злості не тримала. Перед смертю закликала дівчат і каже, шоби в неї на похороні дві пісні заспівали.
Катерину Григорівну ховають у спільну могилу з чоловіком Миколою. Невисока стела пам'ятника з чорного мармуру розділена на дві половини: на одній фото чоловіка, друга — чиста. Люся Миколаївна запрошує присутніх в автобус, що повезе на поминки у сусіднє село Гірське.
Кажуть, обід замовила Ганна Герман. В селі її чекають до кінця тижня.
1 
1
Коментарі
18