четвер, 09 березня 2006 17:24

"Матері не бачив сорок років"

Автор: фото: Сніжана РУСИН
  Карл Ван Гоусон із перекладачкою Майєю
Карл Ван Гоусон із перекладачкою Майєю

66-річний Карл Ван Гоусон — колишній пілот із Британії. Це худорлявий чоловік із виправкою військового. Уже п"ятий рік Карл живе в Ужгороді. Ми розмовляємо в інформаційному центрі "Вікно в Америку", біля стелажів із книжками. Української він не знає, нам допомагає молода симпатична перекладачка Майя. Карл сивий, у дорогому костюмі кольору меду, білосніжній сорочці та темних окулярах.

Як ви опинилися в Україні?

— 18 років я був розлучений. Одного разу друг Ієн сказав: "Давай я розміщу твою анкету в Інтернеті. Це шанс знайти дружину". Я погодився. Правда, анкета була без фото. Упродовж тижня я отримав 200 листів. Найвіддаленіша пані написала з Камчатки... Переглянув усі й вибрав Таю Чабанову з Ужгорода. Вона єдина з двохсот жінок не попросила грошей на паспорт, візу та дорогу до Англії.

У нас живуть за принципом "друзі важливіші за родичів"

І ви побралися?

— Так. 2001-го я приїхав сюди, й ми одружилися. Але cім"я не склалася — за три роки ми розлучилися.

Не кортить повернутися додому?

— Разів чотири-п"ять на рік навідуюся до Англії. Але повертатися не хочу. Де ще знайдеш таке гарне місто, як Ужгород! Під моїм балконом щодня проходить стільки чарівних жінок.

Не сумно самому в чужій країні, без рідні, без знання мови?

— У моєму світі живуть за принципом "друзі важливіші за родичів". А тут багато друзів. От своєї матері я не бачив сорок років, сестри і брата — теж. Нічого дивного, — знизує плечима. — Я ж кажу, що друзі — важливіші. Сідаю я одного вечора писати мамі листа, і раптом — стукіт у двері: хтось прийшов. Я, звісно, відкладаю лист... І так щодня упродовж сорока років, — сміється.

Нема заради чого повертатися до Англії?

— Один син живе в Німеччині, другий — в Англії. Стосунків не підтримуємо. Я все життя подорожував — був пілотом Королівських повітряних сил. Звик без родини. Єдиний родич, з яким зустрічаюся, — це дядько Френк. Йому 83 роки. Минулого літа він приїздив до України. Я й раніше знав, що моя рідня — цигани. Але тільки від нього довідався, що дідусь був ірландським циганом, а бабуся — іспанською циганкою. Бо з дому пішов у 18 років. А 19-річчя вже святкував у Багдаді. Це розбило серце батькові. Він був найстаршим у сім"ї, в якій росло 13 дітей. Я теж був найстаршим. А в мого старшого сина Майкла вже народилася донька — родинний ланцюг розірвався, — вмовкає Карл.

Чим займаєтеся?

— Навчаю англійської дорослих і малих. Хочу відкрити 20-тижневу школу. Та це лише задум.

Заробляєте добре?

— Мало. За ті гроші купую папір, чай, печиво для учнів, бо вважаю, що мову потрібно вчити в домашній обстановці. А живу на свою англійську пенсію: вона така велика, що я можу мати тут усе.

Дідусь був ірландським циганом, а бабуся — іспанською циганкою

Крім навчання, ще чимось захоплюєтеся?

— Шукаю дружину чи бодай подругу.

Чим різняться українські жінки й англійські?

— Англійська може заявити: "Ти бачив, любий, що вони купили нову машину? Ти не вважаєш, що нам потрібна така сама?". Англійкам завжди потрібно те, що мають інші. Українки не такі.

Напевно, є речі, які в Україні не подобаються?

— Ненавиджу Інтернет, бо надто повільний. Хочу, аби почистили тротуари — не для мене, а для старих людей, — Карл іще не вважає себе літнім. — І дуже бракує авта. В Англії мав чудову спортивну машину, але українських доріг вона не витримає, — розводить руками.

Стосунки з Таєю, колишньою дружиною, підтримуєте?

— Дуже хочу з нею дружити, прогулюватися вечорами набережною, запрошувати на вечерю. Та після розлучення наші стосунки ще не налагодилися. Я присвятив Таї багато віршів... І вважаю, що немає нічого неможливого.

1939 — народився в місті Калчестер, старій столиці Англії
1961 — вирушив у першу подорож, до Багдада
1963 — здобув диплом пілота у Королівській повітряній академії
1966 — медаль "За хоробрість" — за порятунок капітана потопаючого канадського судна та його родини в Середземному морі
1980 — знайомиться з найпалкішим коханням — Ольгою Стронбург
2001 — утретє одружується з ужгородкою Таїсією Чабановою, 53 роки
2005 — розлучається з Таєю і, як каже, "отримує свій розум знову"
17 березня 2006 року зустрінеться зі Світланою, яка мешкає в Кременчуці

Матері Карла Ван Гоусона Фріді Ламбер 91 рік. Батько Альберт помер. Перша його дружина — американка Шіла Мерфі. Друга — датчанка Крісі Ворен. Сестрі Сільвії 65 років, братові Девіду — 63. Старший син Майкл, 42 роки, — дизайнер автомобілів "БМВ", молодший Дарен, 40 років, — науковець-генетик. Має дядька Френка Ламберта, 83 роки.

Зараз ви читаєте новину «"Матері не бачив сорок років"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути