66-річний Карл Ван Гоусон — колишній пілот із Британії. Це худорлявий чоловік із виправкою військового. Уже п"ятий рік Карл живе в Ужгороді. Ми розмовляємо в інформаційному центрі "Вікно в Америку", біля стелажів із книжками. Української він не знає, нам допомагає молода симпатична перекладачка Майя. Карл сивий, у дорогому костюмі кольору меду, білосніжній сорочці та темних окулярах.
Як ви опинилися в Україні?
— 18 років я був розлучений. Одного разу друг Ієн сказав: "Давай я розміщу твою анкету в Інтернеті. Це шанс знайти дружину". Я погодився. Правда, анкета була без фото. Упродовж тижня я отримав 200 листів. Найвіддаленіша пані написала з Камчатки... Переглянув усі й вибрав Таю Чабанову з Ужгорода. Вона єдина з двохсот жінок не попросила грошей на паспорт, візу та дорогу до Англії.
У нас живуть за принципом "друзі важливіші за родичів"
І ви побралися?
— Так. 2001-го я приїхав сюди, й ми одружилися. Але cім"я не склалася — за три роки ми розлучилися.
Не кортить повернутися додому?
— Разів чотири-п"ять на рік навідуюся до Англії. Але повертатися не хочу. Де ще знайдеш таке гарне місто, як Ужгород! Під моїм балконом щодня проходить стільки чарівних жінок.
Не сумно самому в чужій країні, без рідні, без знання мови?
— У моєму світі живуть за принципом "друзі важливіші за родичів". А тут багато друзів. От своєї матері я не бачив сорок років, сестри і брата — теж. Нічого дивного, — знизує плечима. — Я ж кажу, що друзі — важливіші. Сідаю я одного вечора писати мамі листа, і раптом — стукіт у двері: хтось прийшов. Я, звісно, відкладаю лист... І так щодня упродовж сорока років, — сміється.
Нема заради чого повертатися до Англії?
— Один син живе в Німеччині, другий — в Англії. Стосунків не підтримуємо. Я все життя подорожував — був пілотом Королівських повітряних сил. Звик без родини. Єдиний родич, з яким зустрічаюся, — це дядько Френк. Йому 83 роки. Минулого літа він приїздив до України. Я й раніше знав, що моя рідня — цигани. Але тільки від нього довідався, що дідусь був ірландським циганом, а бабуся — іспанською циганкою. Бо з дому пішов у 18 років. А 19-річчя вже святкував у Багдаді. Це розбило серце батькові. Він був найстаршим у сім"ї, в якій росло 13 дітей. Я теж був найстаршим. А в мого старшого сина Майкла вже народилася донька — родинний ланцюг розірвався, — вмовкає Карл.
Чим займаєтеся?
— Навчаю англійської дорослих і малих. Хочу відкрити 20-тижневу школу. Та це лише задум.
Заробляєте добре?
— Мало. За ті гроші купую папір, чай, печиво для учнів, бо вважаю, що мову потрібно вчити в домашній обстановці. А живу на свою англійську пенсію: вона така велика, що я можу мати тут усе.
Дідусь був ірландським циганом, а бабуся — іспанською циганкою
Крім навчання, ще чимось захоплюєтеся?
— Шукаю дружину чи бодай подругу.
Чим різняться українські жінки й англійські?
— Англійська може заявити: "Ти бачив, любий, що вони купили нову машину? Ти не вважаєш, що нам потрібна така сама?". Англійкам завжди потрібно те, що мають інші. Українки не такі.
Напевно, є речі, які в Україні не подобаються?
— Ненавиджу Інтернет, бо надто повільний. Хочу, аби почистили тротуари — не для мене, а для старих людей, — Карл іще не вважає себе літнім. — І дуже бракує авта. В Англії мав чудову спортивну машину, але українських доріг вона не витримає, — розводить руками.
Стосунки з Таєю, колишньою дружиною, підтримуєте?
— Дуже хочу з нею дружити, прогулюватися вечорами набережною, запрошувати на вечерю. Та після розлучення наші стосунки ще не налагодилися. Я присвятив Таї багато віршів... І вважаю, що немає нічого неможливого.
1939 — народився в місті Калчестер, старій столиці Англії
1961 — вирушив у першу подорож, до Багдада
1963 — здобув диплом пілота у Королівській повітряній академії
1966 — медаль "За хоробрість" — за порятунок капітана потопаючого канадського судна та його родини в Середземному морі
1980 — знайомиться з найпалкішим коханням — Ольгою Стронбург
2001 — утретє одружується з ужгородкою Таїсією Чабановою, 53 роки
2005 — розлучається з Таєю і, як каже, "отримує свій розум знову"
17 березня 2006 року зустрінеться зі Світланою, яка мешкає в Кременчуці
Матері Карла Ван Гоусона Фріді Ламбер 91 рік. Батько Альберт помер. Перша його дружина — американка Шіла Мерфі. Друга — датчанка Крісі Ворен. Сестрі Сільвії 65 років, братові Девіду — 63. Старший син Майкл, 42 роки, — дизайнер автомобілів "БМВ", молодший Дарен, 40 років, — науковець-генетик. Має дядька Френка Ламберта, 83 роки.
1 
1
Коментарі