
— Мама каже, що в мене — голос, бо я багато плакав, як народився. Де я там пам'ятаю, від чого плакав. То ж усі плачуть. А ще як був малий, мама музику включала, а сестра шкатулку музичну. Та-та-та-а, — наспівує 10-річний Роман Сасанчин із села Садки Заліщицького району Тернопільщини.
Торік у листопаді він брав участь у телевізійному конкурсі "Голос. Діти". На "сліпому" прослуховуванні виконав пісню "Мамма"з репертуару Робертіно Лоретті. Судді — Олег Скрипка, Тіна Кароль і Світлана Лобода — до нього не повернулися. Та виступ зробив Романа популярним. У грудні його запросили заспівати в палаці "Україна".
— Як я на шоу не пройшов, то мама дуже плакала. Але то й добре. Після того всі дзвонили до неї. Три дні лишень балакала — мусіла аж на зарядці телефон тримати. Пан Хруставка Любко в ресторан запросив виступати в Чортків. З Австрії сказали, що посилку переслали, з Німеччини, Америки. Дзвонив і переможець дорослого "Голосу країни" Іван Ганзера. Просив, щоб я з ним записався. Подарував мені пісню — "Моє рідне село". Хочете послухати?
Прикладає смартфон до грубки.
— Смартфон мені Світлана Лобода подарувала. Попробував до пічки притулити — звук краще пішов. Чуєте?
— То в пічці канали акустику дають, — пояснює батько 53-річний Василь Сасанчин.
У господарстві батькам помагаєш?
— Так, маємо качки, свині, пацєта...
— Та як свині, то не пацєта, — заходиться сміхом батько. — Шо ти таке говориш? Розкажи, як ти бур'яни їм кидаєш. Ти ж так весь час багато говориш, а тут шось як боїшся.
— Та я сам знаю, що казати, — червоніє хлопець.
Прошу дозволу поспілкуватися наодинці. Переходимо на інший бік хати. Там прохолодно. Роман розтирає руки, час від часу кахикає. Каже, щедрував у селі, застудив горло. Він у теплому светрі під шию. Взутий у завеликі капці поверх білих шкарпеток.
Чому в Київ із тобою їздила мати, а не батько?
— Бо тато без руки, та й треба було комусь господаркою займатися. Він ніде не робит. Колись-то цегольня була в сусідньому селі Дорогичівка, він там цеглу возив. Раньше вчився на токара в Тернополі, йому там руку і стяло.
Із батьком як час проводите?
— Тато в армії добре в шахмати грав, то зараз мене вчить. Я в ноутбука часто виграю в шахмати, а в нього не можу. Ще з ним на гриби ходимо, десь кілометр у ліс. Там лисиці й кабани. Десь як 2 кілометри пройти, то там їх є багато. То звичайно не можна — якби хто злапав із лісників, то треба було б штраф платити. Але деякі люди на кабанів пастки роблять і потому їх на м'ясо.
Хочеш бути мисливцем?
— Я люблю рибалку. Раз був вудку на рибі зламав, такого карпа тягнув. Як він уже був на березі, то я аж ліг на нього, щоб не втік, і так тримав. А раз Олег — дитина, ше до садіка ходить, — ще більшого зловив. Я навіть не знаю, як її витягнув. Моцна вудка була з ліщини, то стримала. Потім ішов із нею додому, шпортавсі.
Раз витягую вудку, а на гачку змія висить. Зачепилася за губу, а язиком уперед — ух. Злякався дуже. Закидаю назад, і б'ю по воді нею. Відчепилася разом з гачком.
У школі тепер по-іншому до тебе ставляться?
— Як ставилися, так і ставляться — їм усе одно. Як мене в школі знімали, то їм головне, щоб їх по телевізору показали. Показали Ганну Михайлівну — вона така трохи в тілі, і дівчат із класу. Дівчата всі так вистроїлися в рядочок, як ті голуби, і тільки на камеру дивилися.
Із дівчатами в класі дружиш?
— Не дуже. Одні щипаються, інші копаються з каблуками. Одна є дуже висока, але худа. А одна така повна. Таких, щоб подобалися — нема. Класна керівничка каже якось: "Що ви до дівчат чіпляєтеся? Ви їх маєте на руках носити". Всьо! Нормально! Беремо на слідуючий день дівчину. Іван з Олегом за руки, я за ноги — і по цілому класі. І так по кожній. Вони верещать, ногами копаються. Учителька кричить, а ми: "Та ж ви самі казали".
Які уроки любиш?
— Найбільше — фізкультуру: футбол, волейбол, баскетбол. Любимі вчительки Галина Василівна з математики і Ганна Михайлівна — із зарубіжної. Вони мене люблять і добрі оцінки кладуть. Але не просто так — я вчуся. От по зарубіжній "Мауглі" ще місяць тому прочитав всього, а тіки зараз треба. "Мауглі" — то казка, фантастика. Є таке, що звірі можуть виховати дитину, але таке, щоб вони говорили — то нє.
Коли їздив у Київ, що найбільше сподобалося?
— Не сподобалося — якісь такі страшні бомжі на вокзалі. А найбільше настрашив бородатий бомж-негр.
5 травня Роман Сасанчин летить до Неаполя на музичний фестиваль. Поїздку виграв завдяки інтернет-голосуванню за нього на сайті "Голос. Діти".
Уперше полетиш у літаку? Не страшно?
— Наоборот, хочу біля вікна сісти, подивитися, як там всьо. Віддихну на морі в Італії — ше ніколи на морі не був. Може, навчуся плавати, а ше дуже хочу потримати в руках крабів. Вони кусають?
Хотів би жити в Італії і бути співаком. Там опера славиться, а тут у нас естрада — Звєрєв. Саме більше його не люблю. Він ніби модель, але так якось виглядає... Тіну Кароль і Лободу слухаю. Люблю рок, джаз. Реп не подобається, і Пугачова, Кіркоров — нє-є-є.
Добре бути популярним?
— Як був у Чорткові, то трохи та увага змучила. Усі хотіли сфотографуватися зо мнов. Десь півгодини в черзі стояли діти і дорослі. Недавно запросили на День міліції в Тернополі співати. Була велика радість, коли я фотографувався з генералом. Ми тримали кулемети справжні, ну, правда, не заряджені. Співав там "О соле міо" і пісню Гришка про маму. Дали мені подарунок, квітку, календар від міліції і гроші ше були. Скільки — не знаю. Віддав мамі. Перед тим ще в губернатора в театрі співав. Шо то було і хто глядачі — не знаю. Найцікавіше потім голубів на площі годувати. Насипав зернят на руку, а вони всі рядком на руку сідають і по черзі клюють.
У коридорі чути шурхіт.
— Тато підслуховує, — каже Роман.
За 3 хв. у двері зазирає батько. Запрошує до столу.
— До школи я зрання не їм, — розказує Роман. — Воопше нічо, хіба чаю поп'ю. Після другого уроку дают суп і можна ше друге, але треба 20 гривень у місяць доплатити. Кока-колу і чіпси пробував — воно недобре. Учителька зі співів сказала, шо мені не можна води з газом, сємошкі й морозиво.
— Як будете писати, то подякуйте всім Ромчиковим учителям і Юрію Чижмарю (екс-голова Тернопільської облдержадміністрації, торік в окрузі №167 на Тернопільщині програв вибори Іванові Стойку з ВО "Батьківщина". — "ГПУ"). Він дав гроші на поїздку Ромчика в Київ, — каже батько, прощаючись. — Він після виборів, як у Раду не пройшов, до нас приїхав на такому величезному джипі, що всі сусіди зглядалися. Каже до Ромчика: "Ти не пройшов і я не пройшов — ми з тобов єднакі". Ромчик аж його обняв.
Роман Сасанчин двічі на тиждень їздить до музичної школи в райцентрі Заліщики. Займається співом з учителькою Лесею Адамівною. У вівторок і п'ятницю йде із загальноосвітньої школи після третього уроку. Автобус із села ходить тільки зранку та опівдні.
1002
людей живуть у селі Садки на Тернопільщині.
Коментарі
1Известный рос актер А. Серебряков с женой и тремя детьми окончательно уехали в Канаду.
" В России невозможно защитить детей, к сожалению, от хамства и агрессии. Я хочу, чтобы мои дети росли и воспитывались в совсем другой обстановке.
Мы устали от того что у нас творится, конца и края этому не видно. Я не могу и не хочу ждать " светлого будущего" Жизнь не бесконечна".... Газета "КП" от 6.03.2012г.
Кому ты нах нужен,кроме кгб.
Не дивно,адже пукін вміє розводити свій лохотрат!Підривати дома своїх співвітчизників, вже не можливо,а ось придумати терористів,це його стиль!Народ,вибирайте мене,терористи на порозі!Дешевий театр,але на де кого суттєво впливає!
ліліпучий ліліпутін леденець смоктав лиловий.......
Пиаристый Путин накануне выборов. "Вот такая вот х...ня, малята". Ведёт войну на территории своей страны и, при этом, хочет выглядеть Фиделем Кастро.
СЮПЕР ПУТИН!!!! Ну чем не герой? И сны у него крепкие . СБУ стоит на страже сна Путина на территории Украины.