
— Лише 15 тисяч переселенців змогли купити собі житло за три роки. Це один відсоток від загальної кількості, — розповідає голова Всеукраїнської асоціації переселенців 32-річний Руслан Калінін. — Зараз питання житла актуальніше, ніж на початку військових дій. Тоді ринула хвиля переселенців, які їхали до родичів чи друзів. Коли зрозуміли, що це надовго, почався період пошуку житла й роботи. Частина повернулася на Донбас. Інші облаштувалися на нових місцях і лише зараз починають думати про власне житло.
Що треба зробити першочергово?
— Визначити точну кількість переселенців і поставити їх на новий житловий облік. Зробити, як у Грузії, щоб кожна родина отримала бали відповідно до соціального статусу. За балами визначити, хто отримає житло насамперед.
Чи допоможе недавно запущена програма "Доступне житло"?
— Це перша вдала і потрібна програма, яку прийняли. За нею, держава компенсує 50 відсотків вартості житла, придбаного переселенцем. Мінус у тому, що не всі мають кошти навіть на часткову оплату помешкання. Переселенець повинен внести свою частку грошей за три дні. Інакше черга перейде далі.
Скільки переселенців можуть розраховувати на відшкодування?
— У бюджеті на теперішній і наступний рік закладено 130 мільйонів гривень. На ці кошти можна забезпечити житлом до 350 сімей.
Що робити з тими, хто не може скористатися програмою?
— Потрібно дати змогу приватизувати житло переселенцям, які мешкають у державних гуртожитках.
Чому в Україні не стали популярними модульні містечка?
— У країні сім модульних містечок. Особливо запам'яталося поселення в Кривому Розі. Воно більше нагадує гетто. Розташоване за межею міста. На території дуже погана інфраструктура. Є одна школа, але немає роботи.
Зате такі містечка стали вирішальними для Грузії. Будинки там, хоч і передбачені як тимчасові, зроблені не з модулів, а з цегли. Їх дають у власність переселенців. Кожен може добудувати ще одну кімнату або продати помешкання й купити нове. У найбільшому такому місті живуть понад 7 тисяч людей. У ньому є школа, два дитсадки, пивний і паперовий заводи, банк.
Де взяти кошти на житлові програми?
— Переглянути виплати для переселенців. Держава щорічно витрачає на це 118 мільйонів гривень. Варто давати кошти найбільш нужденним — матерям-одиначкам, людям з інвалідністю. Зможемо вивільнити майже мільярд гривень для житлових програм. 50 відсотків цієї суми пустити на фінансування програми "Доступне житло", ще 50 — на придбання квартир для малозабезпечених. Щорічно можемо забезпечувати житлом від 3 до 5 тисяч переселенців.
Коментарі