— Газету передплачую шість років. Спочатку по півроку, потім почала на рік. До того довго "Аргументи і факти" виписувала, але дівчата на пошті порадили "Газету по-українськи". Нащо передплачувати російське, коли ми своє якісне видання маємо? — говорить 54-річна Олена КУДИТІНА із селища Томашгород на Рівненщині.
Вона передплатила "Газету по-українськи" на 2016 рік. Відправила квитанцію на адресу редакції й виграла соковижималку.
— Читаємо всією родиною. Навіть інколи змагаємося — хто перший до поштової скриньки добіжить, той перший і читає, — каже Олена Йосипівна. — Спочатку про розіграші навіть не знала. Але почула, що хтось із сусідів путівку виграв, і вирішила спробувати.
— Усе життя прожила в Томашгороді. Після школи поїхала до Києва, де вступила до інституту іноземних мов. Тепер він лінгвістичним називається. Вивчилася на викладача англійської мови. Друга була іспанська, але вона не дуже популярна в маленьких селищах. Після закінчення повернулася додому. Викладаю в школі 31 рік. Спочатку тільки в середніх і старших класах, тепер і в молодших. Від учениці про свій виграш і дізналася. Ми у від'їзді були, коли вона мені дзвонить і питає: "Ви себе бачили? Ви ж у газеті!"
— Чоловік Борис Степанович — гірничий інженер. На Рівненщині багато підприємств із видобутку граніту, тож професія затребувана, — розповідає переможниця. — Син у Криму живе, доня з родиною — в Нових Малих Петрівцях під Києвом. Маю онучку Соломійку. Їй уже п'ятий рочок пішов. Я готувати люблю. Вирощую квіти на подвір'ї. Колись вишивала, а зараз зір сідає та й часу бракує.
3 
1
Коментарі