39-річний співак Олександр Богданович приїхав до Києва на програму "Пісня-2006". Він каже, що є позашлюбним сином співака Валерія Леонтьєва, 57 років. Сам Леонтьєв цього не підтверджує.
У Палаці спорту Олександр зайняв гримерку гурту "ВВ". А коли хлопці прийшли — перебрався до іншої. Виступав останнім.
— Меня нет в программке, — пояснює. — Мав брати участь у "Пісні року" в Москві. Та в останню мить Алла Пугачова викреслила зі списку. А замість мене взяла "фабрикантів". З нею і Кіркоровим у мене не склалися стосунки. Кіркоров боїться конкуренції. Ми за кулісами зустрілися, а він махає руками: "Уйди, вампир, ты из меня энергию тянешь! Не дай Бог, славу заберешь".
Це правда, що Валерій Леонтьєв — ваш батько?
— Ну, — Олександр зупиняється на порозі гримерки. — Ходять такі легенди. Правду знала лише моя мама, Надія Савко. Два роки тому вона померла. З Валерієм Яковичем вона познайомилася у Москві. Вступала до МДУ, а він — до ВДІКу. Мама не вступила і повернулася до Львова. Там познайомилася з татом, — каже про офіційного батька, — і народився я. Тато зараз живе біля Львова, але ми не спілкуємося.
А з Леонтьєвим я познайомився 10 років тому, в Москві, на концерті "Джипсі Кінґс". Зовні ми схожі. Треба було би зробити аналіз ДНК, але навіщо? — закидає волосся назад. — Хай це буде таємницею. За паспортом я Леонтьєв. Це прізвище я взяв від колишньої дружини, Наталії Леонтьєвої. А Богданович — мій псевдонім: на честь діда по матері, Богдана. Аллі Пугачовій моє псевдо не сподобалося. Не хоче, щоб на естраді був ще один А.Б.
Він усміхається, сідає на стілець. Відкидає з лоба чорне кучеряве волосся.
Валерій Леонтьєв вам допомагає?
— Радить, як розробляти голос. Фонограми-мінусівки дає. Як продюсер знайомить із потрібними людьми. Каже усім: "Ось талановитий парубок", — сміється. — Я переспівав багато його пісень. Спочатку, коли лише приїхав до Москви, працював у нього охоронцем, масажистом, адміністратором. А Сєрдюччину пісню "Дикий мед" з російської переклав на українську.
Мене переплутали з Андрієм Малаховим
Знаєте українську?
— Так, — переходить на українську. — Я ж у Львові народився. А потім жив в Івано-Франківську. Хочете, напишіть "гуцул з полонини". Я цього ні в Москві, ні в Америці не цураюся.
Починає декламувати Шевченкове "І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь".
— Хочу записати гімн України — "Єдина". Автор музики російський — Володимир Євзеров. Це улюблений композитор Валерія Яковича. Вірші написані 150 років тому, автора не пам"ятаю. Уже двічі робили аранжування, але мені не подобається. Хочу, щоб гімн сприймали однаково і на заході, і на сході України.
З українцями у Москві спілкуєтесь?
— З усіма практично. Був двічі на шоу Лоліти Мілявської "Без комплексів". Одну передачу робила про мене. Сидить і хитро запитує: "Де ти такий талановитий узявся, що менш ніж за два роки два альбоми записав?". За два місяці я знову прийшов на її шоу, як гість. Зустрів Лоліту в коридорі й кажу: у мене вже не два альбоми, а три. Вона розсміялася і поплескала мене по плечу.
Богданович зізнається, що хоче заспівати з Таїсією Повалій.
— З її чоловіком домовлялися, що виконаємо з нею "Білі кружева", коли Басков співатиме з Кабальє.
Олександр не може пригадати прізвища чоловіка Повалій Ігоря Ліхути.
— Рік тому хотів зняти у своєму кліпі "Дикий мед" Руслану Писанку. Така жінка! — зітхає. — Вона мала грати наречену, яку краде з весілля мій герой. Але за кілька днів до зйомок я побився з двома мужиками — захищав незнайому дівчину. Через фінгал зйомку довелося перенести. А після "Танців із зірками" Руся схудла. Раніше я її отаку, — розводить руки, — на руках носив. У концертному залі "Росія" вручали якусь телевізійну премію. За кулісами журналісти питають: "Можете взяти Русю на руки?". Тепер у Центральному будинку художників у Москві висить це фото. Тільки мене переплутали з Андрієм Малаховим і підписали: "Малахов носить на руках Писанку".
У фільмах не знімалися?
— 1991-го я поїхав до Буенос-Айреса, столиці Аргентини. Знімався там у "мильних операх", співав у ресторанах. Познайомився з Джиною Лоллобріджидою у кухарському шоу "Кухня Белгора Левман". Вона кликала мене до Риму. Я там працював моделлю. Мене навіть запрошував Валентино. Але я люблю "Армані".
Каже, що сьогодні на ньому джинси "Асторія" за $400, светр — "Донна Каран" за $1800. Боти — від Роберто Каваллі.
— А ремінь із підліткового магазину, — сміється.
Стверджує, що пробувався у одному з фільмів з Антоніо Бандерасом, на роль його двійника. Але не пройшов конкурсу. А місяць тому зіграв епізодичну роль у стрічці російського режисера Андрія Кончаловського "Глянець". Утілив двійника модельєра Карла Лаґерфельда.
— Коли запрошували, вирішив — жарт. Розмовляю з продюсером по телефону й думаю: приїду на майданчик, з мене познущаються, а потім Валдіс Пельш ще висміє. Але за три хвилини зйомок отримав 700 доларів. Швидко сів у таксі й поїхав геть.
Приїжджаю з гастролей — уся підлога у лайні й марихуані
Вас часто розігрують?
— Недавно у моїй квартирі в туалеті випливла марихуана, — робить здивовані очі. — Сусіди з сьомого поверху її викинули чомусь в унітаз. Стояк забився аж по перший поверх. А каналізацію прорвало у мене. Я живу на п"ятому поверсі, у двокімнатній квартирі. Приїжджаю з гастролей — уся підлога у лайні й марихуані! Викинув 25 тазиків по 20 літрів через вікно. Люди знизу так матюкалися. Думав, що це передача "Розіграш" — вони такі придуркуваті жарти люблять. Але коли прийшли менти, зрозумів, що ні. Збирали вже підсохлу марихуану в мене на підлозі.
Ви її підсушували?
— Ну, не викидати ж добро! Я зібрав менше замазану, помив у ванній.
Вживаєте?
— Ні. Я люблю випити червоного вина. Якщо хочете — забухати. Паваротті перед концертом випиває пляшку червоного вина і з"їдає два біфштекси. Я випиваю бокал. Наркотиків не вживаю, але марихуана в кімнаті виявилася доброю, колумбійською. Це експерти визначили. Я знаю, бо жив в Аргентині. МНСники приїхали через три дні, заварили сусідам двері.
А як дружина відреагувала?
— Я — розлучений. Офіційно одружувався раз, але від шлюбу дітей не маю, — хитро мружить очі. — Взагалі у Львові є донька, 22-річна Аліна. Точно не знаю, чи моя, бо аналізів не робили. Але схожа: обличчя, волосся, пальці. З її мамою дружили, коли працював офіціантом і співаком у ресторані "Лісова казка" під Коломиєю. Зараз Аліна вже має дитину. Народжувала в Москві. Ніби ще є 5-річна донька Настя.
1967, 10 липня — народився у Львові в родині медиків
1984 – з"явилася на світ донька Аліна; не вступив до Львівського медінституту
1986 — служив у військах зв"язку
1991 — виїхав до Аргентини
1996 — повернувся до України; познайомився з Валерієм Леонтьєвим; переїхав до Москви
2003 — записав альбом "История одной любви"
3 
1
Коментарі
1