— Тату, диви, ангелик похитнув головою, — показує 8-річний хлопець на різдвяну шопку в Катедральному соборі Успіння Пречистої Матері Божої у Львові. 25 грудня тут проходить різдвяна літургія.
Архієпископ Мечислав Мокшицький бере фігурку немовляти Ісуса, іде між люди. Робить коло по храму і ставить скульптурку в шопку. Її облаштували у ніші праворуч вівтаря. Прихожани скупчуються біля неї. Стоячи моляться. Кидають копійки в півметрову скульптуру ангела. Отвір для грошей у нього на грудях. Коли монети падають усередину, голова фігури схиляється.
— Прошу в Ісуса здоров'я для своєї доньки Уляни. Замовила тут службу Божу за неї. Правити будуть через тиждень, — говорить львів'янка 54-річна Іванна Іванівна. Кладе 10-гривневу купюру в металеву круглу ємність із прямокутним отвором зверху. — Донька ніяк не може виносити дитину. Два викидні мала. Співробітниця порадила заказати службу Божу за здоров'я одночасно в трьох церквах, які розташуванням утворюють трикутник навколо нашої домівки. У неї чоловік так вилікувався від тяжкої хвороби. Ми з дочкою і зятем живемо на вулиці Князя Романа.
Іванна Іванівна замовила службу у римо-католицькому соборі, православній церкві Покрови Богородиці на вул. Грушевського і греко-католицькому храмі Пресвятої Євхаристії на пл. Музейній.
— Спочатку прийшла в катедру, бо чула багато історій про зцілення тут на Різдво. Кажуть, ця шопка десятиліттями намолена, тому молитва біля неї дуже помічна. Вірю в те, що Бог нам допоможе.
Львів'янка 37-річна Оксана Бухней ставить біля фігурки пастуха шоколадну цукерку "Зоряне сяйво".
— Новонароджений Ісус — маленька дитина. А до дітей не можна йти без солодкого, — пояснює.
40 пофарбованих гіпсових фігур у шопці повернуті одна до одної обличчям. Найбільші мають півметра заввишки. Найменші — 5-сантиметрові ягнята.
— Це дуже старі фігури. Їм 66 років, — розказує парафіянин катедри 85-річний Антоній Дудик. Він щороку складає шопку. — Не можна ставити скульптури як-небудь. Кожна має стояти на своєму місці. Наприклад, ангели повинні бути попереду. А верблюд має дивитися на Різдвяну зірку з правого боку.
— Може, то гріх так казати, але католицьке Різдво я більше люблю. Хоч сама православна, — говорить 44-річна Тетяна Мусійовська. Виходить із храму з донькою 23-річною Євгенією. — Ми Різдво святкуємо двічі на рік, 25 грудня і 7 січня. Атмосфера в костелах особлива — якась навіть таємнича. Стоїш на відправі, й так на душі добре. Усі життєві проблеми здаються такими простими, дрібними.
Італійці святкують два дні
Заробітчанка 55-річна Любов Коваль п'ятий рік святкує католицьке Різдво в італійському Мілані.
— На Санту Чену, по-італійському свят-вечір, мої роботодавці запрошують усю свою родину. Готую на стіл завжди я, — розказує Любов Михайлівна. — Італійці на святу вечерю люблять їсти грибні равіолі з підливою, варену картоплю і рибу, запечену в духовці, макарони з тертим трюфелем, канапки з червоною ікрою та оливками, пироги з яблуками або маком. П'ють дорогі вина. На Різдво італійці снідають традиційним італійським пирогом — панетоне, на обід ходять у ресторан.
Каже, що на свят-вечір ходить італійський Дід Мороз — Баббо Натале.
— Ялинку вони теж ставлять до Різдва, і переважно штучну. Під неї складають кожному подарунки. Деколи не витримують до ранку Різдва і відкривають їх іще на святий вечір. На Різдво італійці обов'язково ідуть до церкви. Навіть немічних батьків везуть в інвалідних візочках. Цілу ніч у церкві колядують. Святкують Різдво тільки два дні, хоч мають відпустки з 25 грудня до 9 січня.
Цього Різдва на богослужіння їздили до собору Святого Йосафата. Українська греко-католицька громада привітала італійських римо-католиків колядою наприкінці літургії. Зайшли до собору у вишиванках. Співали українських колядок "Бог Предвічний" і "Нова радість стала". Італійці аж повставали з лавок і весь час плескали.
3 
1
Коментарі