Суддя, 39-річний Володимир Люлько з райцентру Тульчин на Вінниччині, 25 січня, під час захоплення Вінницької обласної ради оголосив, що йде у відставку. Казав, що не може працювати, бо відчуває тиск влади.
"Судова система працює як корпорація, яка складається із суддів, прокурорів та міліції", - казав Володимир.
За два дні до цього Апеляційний суд Житомира визнав винним Люлька у замаху на своє життя та позбавив волі на три роки. Володимир разом із адвокатами - батьком та старшим братом - були впевнені, що суддя застосує закон про амністію.
" Володя сам пішов до правоохоронних органів, де його взяли під варту, - розповідає батько. - Зробив це спеціально, бо мав підписку про невиїзд, а суд слухали в іншій області. Якби поїхав туди - мав би додаткове покарання за порушення умов про підписку.
Зараз Люлько у Вінницькому слідчому ізоляторі. Його мають перевезти до Менської колонії.
"Нам пояснили, що Володю етапують не раніше 21 березня, бо в країні революція, не вистачає кадрів. Але спочатку його повезуть до Києва, потім у Чернігів, аж потім до колонії, - каже адвокат. - А звільнити по амністії може тільки районний суд, на території якого мій син відбуватиме покарання".
Суддя Житомирського апеляційного суду Ярослав Слісарчук справу не коментує. Адвокати обвинуваченого подали ще одну апеляцію у Вінниці, яку суд має розглянути протягом трьох днів.
Нагадаємо, що Володимира Люлька звинуватили в тому, що сфальсифікував замах на своє життя. Купив мобільний телефон і сам собі надсилав повідомлення з погрозами. Потім, щоб знищити докази, підпалив приміщення районного суду, обстріляв свою машину. Одяг зняв і розстріляв, щоб було схоже, що його хотіли вбити. Тоді ще й будинок у Немирові мало не спалив.
Колишній начальник УБОЗу Володимир Соляр, його заступник і експерт добилися від нього зізнання, яке той підписав у реанімації. Це класична схема міліціонерів. Звинуватити людину у злочині проти себе. Основна причина таких дій: причетність до злочину, або небажання його розслідувати.
3 
1
Коментарі