В Україні збираються створити демографічний регістр населення. Законопроект "Про національний демографічний регістр" зареєстрований 14 вересня 2006 р. під N2170. Такі списки вже багато років існують у розвинених країнах. Який ефект буде від запровадження автоматизованої системи обліку населення в Україні? За коментарями ми звернулися до одного з авторів законопроекту, народного депутата Василя Грицака, 45 років.
Облік населення вели ще в Давній Русі. Тодішні списки були неповними. Укладали їх переважно для збирання оброку. Чи не має законопроект "податкового підтексту"?
— У законопроекті не передбачено, що у регістрі фіксуватимуться дані про доходи громадян. Податкова їх і так отримує. Адже є Державний реєстр фізичних осіб — платників податків, кожен має ідентифікаційний код (ІК). Навіть за умови зміни місця проживання дані про податки стануть відомими у фіскальному відомстві. А ось довідку про сплату цих податків людині навряд чи видадуть за фактичним місцем проживання. Їй доведеться звертатися до податкової за місцем прописки. Тому що система обліку за ідентифікаційними кодами практично не взаємодіє з іншими відомчими реєстрами. Паспортні столи ведуть свою статистику, податківці — свою. Тому до регістра не вноситимуться дані про доходи, лише інформація про ІК.
Навіщо у такому разі потрібно створювати регістр, якщо дані про громадян і так фіксуються різними держорганами?
— Демографічний регістр у режимі реального часу дозволить уникнути тяганини. Можна буде отримувати довідки (для оформлення пенсії, банківських кредитів, матеріальної допомоги) в "одному вікні". У країнах Євросоюзу, де регістри вже існують, цей принцип успішно діє. Крім того, регістр убезпечить громадян від махінацій із документами. У базі даних зберігатиметься цифрове фото, відсканований особистий підпис та інша біометрична інформація про власника документа. Аферист не зможе підробити вкрадені або загублені папери. Документи регістра матимуть високий ступінь захисту. Інформація про людину друкуватиметься в паспорті за допомогою лазерного гравірування на полікарбонатній сторінці. Тобто це звичні для європейців пластикові картки. Переклеїти фото неможливо.
Офіційна статистика не враховує реального напливу населення до Києва
Запроваджувати високі технології дорого. Звідки взяти кошти на створення регістру, якщо бюджет і так скрізь тріщить по шитому?
— Усі витрати враховуються в затвердженому бюджетному кошторисі на створення Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування (ДІС). У рамках цієї держпрограми МВС уже уніфікує документи. Більшість із них використовуватимуться в Національному регістрі. ДІС створюється на основі бази даних Єдиної державної автоматизованої паспортної системи (ЄДАПС). Перша її черга вже діє. На неї Україна витратила близько 85 млн грн. У складі МВС діє Державний центр персоналізації документів. Там за допомогою лазерного гравірування виготовляються посвідчення водіїв, техпаспорти.
Експерти стверджують, що математично вивірений облік населення може допомогти при плануванні розвитку економіки країни. Це правда?
— Норми споживання розраховуються відповідно до структури населення, соціального статусу людей. Знаючи їх загальну кількість і "картину життя" по регіонах, можна прогнозувати макроекономічні показники, ринки збуту.
І який зиск від цього матиме громадянин?
— Україна за останні чотири роки пережила декілька продовольчих криз — на м"ясному, цукровому та зерновому ринках. Експерти нарікали на неточну статистику кількості споживачів. 2005 року Держкомстат звинувачували, що завищив темпи зростання валового внутрішнього продукту 2004 року. А як дізнатися точний ВВП на душу населення, якщо невідомо, скільки громадян проживає в країні? Подані у звітності дані про ВВП не збігаються із показниками розвитку окремих галузей, ринків. До речі, зведення про демографічні, міграційні процеси особливо важливі для ринку нерухомості.
Чому? Адже зростання цін провокують самі забудовники й інвестиційні спекулянти.
— Торік столичні квартири мали подорожчати на 120–150 доларів за квадратний метр, а ціни піднялися на 600–700. Мабуть, позначилися ті ж самі статистичні помилки. Адже офіційна статистика не враховує реального напливу населення до Києва. Нинішньої осені багато продавців київського житла в очікуванні масової появи покупців із регіонів знову підняли ціни. Інформація про міграцію, можливо, стримала б особливо охочих до надприбутку продавців житла.
Створення національного демографічного регістру — крок на шляху до Євросоюзу, вважає народний депутат України Володимир Мойсик, 49 років. Закон допоможе уніфікувати українські нормативні акти із законодавством ЄС. І дозволить Україні виконувати міжнародні зобов"язання з боротьби з тероризмом, незаконною міграцією й організованою злочинністю.
— Крім того, регістр дозволить надавати адресну соціальну допомогу людям, які справді її потребують: тим, хто вже не може, і тим, хто ще не може заробляти, — пенсіонерам, інвалідам і дітям, — каже міністр внутрішніх справ України Василь Цушко, 43 роки.
Центр може виготовляти 200 закордонних паспортів на годину
Центр персоналізації документів був створений 2004 року. Він виготовляє документи на пластиковій основі. Зокрема закордонні паспорти з лазерним гравіюванням. Сучасне устаткування обійшлося в 29 млн грн. Центр може друкувати 900 документів і 200 закордонних паспортів сучасного зразка на годину. А на рік їх Україна потребує від 800 тис. до 1 млн.
Директор Державного центру персоналізації документів МВС України Юрій Стусь вважає, що проблему переходу на сучасний формат документів слід вирішити на законодавчому рівні. Адже це підвищить безпеку країни, а також її престиж. Із нинішніми паспортами у громадян України виникають проблеми під час перетину кордонів.
— Те, що пропонуємо ми, практично неможливо підробити, — каже Стусь. — Нинішні зразки паспортів виготовляються на ПК "Україна". Відомі випадки, коли відклеювалася захисна плівка і можна було замінити фотографію. У нас цього не може бути, бо використовується полікарбонатна сторінка. Плюс понад 25 ступенів захисту і додаткових технологій нанесення даних.
Вже виготовлено і персоніфіковано 85 тисяч примірників паспортів.
3 
1
Коментарі