—?Місяць тому купив за 200 гривень електроковдру через інтернет, щоб на дачі не мерзнути. Підключив її в розетку і сплю тепер у теплі. В магазинах таких не бачив, — каже киянин 54-річний Валерій Саєнко. Понад чотири роки він купує товари через інтернет.
Щоб замовити потрібну річ, Саєнко телефонує за вказаним на сайті номером і домовляється про час доставки. Гроші віддає кур'єрові, який приносить товар.
—?Зазвичай товари на 50–100 гривень дешевші. Кур'єри надають чек і гарантійний талон. Якось купив через інтернет самокат для доньки. Розпакував коробку, а там коліщатко тріснуте. Наступного дня відніс у відділення магазину "Розетка" і здав його. Гроші повернули одразу.
Понад шість років купує товари через інтернет киянка Олександра Міщенко, 26 років.
—?У Києві кожен виїзд за подарунком може затягнутися щонайменше на півдня, — розповідає. — А з інтернетом простіше. Не треба їхати в інший кінець міста, щоб купити товар дешевше. Перевагою є те, що на сайтах продажу можна прочитати відгуки покупців. Одяг дешевший, але краще його купувати в окремих людей. Бо раз замовила штани через інтернет-магазин "Модна каста". Їх привезли зовсім іншої текстури, ніж мені здалося із фото. Ще й по розміру не підійшли. Довелося їхати здавати.
Товари, дорожчі за 1,5 тис. грн, по Києву інтернет-магазини доставляють безкоштовно. Решту — за 35–50 грн. У регіони передають їх через відділення "Нової пошти".
Речі на подарунок найкраще замовляти через інтернет за два-три дні, вважає Олександра.
—?Замовляла мамі хлібопічку в останній день перед її днем народження, — каже Міщенко. — Через декілька годин мені зателефонували і сказали, що привезуть наступного. Звернулася ще в 10 інтернет-магазинів по цю модель, усі пообіцяли "на завтра". Виявилося, вона є лише на складі під Черніговом, звідти її возять.
На складах інтернет-магазинів тримають найменш та найбільш популярні товари, кажуть у компанії "МПП-консалтинг". Решту зберігають на складах підприємств, що завозять їх з-за кордону.
—?Як тільки в інтернет-магазин надходить замовлення про товар, якого в них немає, кур'єр їде на склад і купує його. Така модель торгівлі придумана, щоб не витрачати зайвих грошей на утримання складу й не купувати непопулярних товарів, — говорить директор компанії "МПП-консалтинг" Павло Мельник. — В інтернет-магазинах товари дешевші щонайменше на 10 відсотків, бо їхні власники не сплачують коштів за оренду приміщення й оформлені на єдиному податку. Тобто, вони сплачують податок на додану вартість лише тоді, коли купують товар на складі. Коли продають його із накруткою, ПДВ у сумі вартості товару не лишається таким, як і під час купівлі. А традиційні магазини сплачують 20 відсотків ПДВ від суми, за яку продають товар.
У дрібних інтернет-магазинах часто вартість товарів нижча, ніж у великих. Проте там продавці не можуть проконсультувати. Телефонна лінія не багатоканальна.
—?Такі онлайн-крамниці мають запас для зниження цін, бо не витрачають грошей на утримання кол-центрів, відділу по роботі з клієнтами та невеликого складу.
Найчастіше українці купують через інтернет комп'ютери, мобільні телефони, залізничні та авіаквитки. Дослідження за останній рік провела компанія "ТНС Iнтратест".
Інтернет-магазини мають такі ж обов'язки, як і традиційні
—?До нас нерідко звертаються люди зі скаргами на інтернет-магазини, що відмовляються приймати товар назад. Кажуть, що на них не поширюються закони традиційних крамниць. Особливо такі випадки поширені, коли покупцеві доставляють не ту річ, яку він просив, — розповідає столичний юрист Олексій Чорноморець. — Насправді віртуальні магазини мають такі ж обов'язки, як і реальні. Вони повинні давати чек на товар і гарантію. Покупець має право повернути його протягом 14 діб. Якщо продавець віддає гроші за нього довше, ніж 30 днів, за кожен день сплачує один відсоток неустойки. Якщо відмовляється забирати товар, його оштрафують на 8500 гривень.
Одяг купую за оголошенням
—?За 150 гривень купила осінню куртку німецького виробництва через інтернет. На базарі схожа турецька щонайменше 320, — розповідає 49-річна Алла Решетняк із Києва. Вона купує через інтернет одяг і меблі. — Одяг беру не в інтернет-магазинах, а за оголошенням на сайті "Сландо". В інтернет-магазинах не набагато дешевше, часто можна не вгадати з розміром. А на "Сландо" оголошення подають люди, які привозять із-за кордону цей одяг. Я зв'язуюся з ними, вказую у сантиметрах довжину рукава, талію та інші розміри. За три тижні зустрічаюся з ними й приміряю товар. Якщо не підійшов, не купую.
2 
1
Коментарі
4