Студент Полтавського університету споживчої кооперації Олександр Матійченко, 20 років, другий рік їздить на літні канікули до Туреччини. Торік розважав гостей готелю. Цього року його призначили інструктором спортзалу.
— Дорогу оплачує турецька сторона. Працював у великому готелі на 408 номерів, — каже Матійченко. — У готелі є ресторани, бари, магазини, конференц-зали й кілька басейнів. Зі мною в кімнаті жили ще двоє студентів.
Робочий день Матійченка починався о 9.00. Опівдні — обід. У турецьких готелях улаштовують шведські столи.
— Їсти можна досхочу, — згадує. — Мексиканська, турецька, російська, китайська, італійська кухня — на вибір.
Увечері студенти розважалися в аквапарку, сплавлялися гірськими річками. Одного разу їздили в сафарі на джипах. Для співробітників готелю розваги коштують дешевше. За житло і харчі не платять взагалі. За літо Матійченко заробив $600. Купив додому одяг, срібні прикраси й подарунки батькам:
Працівники готелю не платять за житло і харчі
— Одяг дуже дешевий, у Туреччині шиють якісні підробки відомих марок. Частину заробітку я поклав на депозитний рахунок у банку, щоб наростали проценти.
Наступного року Олександр Матійченко планує знову заробляти в Туреччині. Туди їздять багато українських студентів, каже. Запрошують їх за програмою підготовки фахівців із туризму. Багато українських вищих навчальних закладів уклали угоду з Середземноморським університетом і готелями Анталії.
— У квітні студентська рада нашого університету вивісила оголошення: набираємо претендентів на сезонну роботу в Туреччині, — продовжує. — За кілька тижнів приїхали турки. Відібрали кілька десятків анкет претендентів — таких, як я. У конференц-залі влаштували співбесіду. Говорили англійською. Конкурс великий, тому важливо справити добре враження. Мою кандидатуру схвалили. За два місяці ми вже були в Туреччині.
Закордонний паспорт Олександр оформив заздалегідь.
1 
1
Коментарі
Послухай, maxim" А чи не пiшлв би ти нах... з своiм постом?т Пиши краще на стiнах привокзальних туалетiв.
Ничего себе, дожили. Насильники, убийцы, казнокрады, предатели и прочее отребье - слабая сторона. Зачем же тогда создали государство, которому запрещено применять закон в отношении таких "слабых". Мне кажется наша беда в уголовном законодательстве, где очень много составов преступлений, которые нужно декриминализировать. Их то и используют только по указке. против инакомыслящих.
Понимаете, Николай, даже убийцы и насильники не есть преступниками пока их таковыми не назовёт суд. А следствие и суд в цивилизованных странах должны проводиться с уважением к подсудимому и подследственному. С учётом того, что в Украине с этим сталкивается, как минимум, каждый четвёртый, то УПК можно назвать лакмусовой бумажкой отношения власти к гражданам.