Ольга Коваленко, 53 роки, працює на вахті в 17-поверховому будинку на бульварі Давидова в Києві. Вже шість років, з моменту встановлення металевих дверей у під"їзді. Коли мешканці скинулися на вхідні двері, виникла потреба набирати штат консьєржів. Бо без них і велосипеди крали, і наркомани по поверхах шастали.
— Он Валька-наркоманка вийде, вона на четвертому живе, зараз в тюрмі сидить, то знову почнеться наркоманське паломництво, — чомусь радіє жінка.
Зарплата консьєржа залежить від кількості квартир у під"їзді та мешканців, згодних за це платити стандартну суму. По Києву вона становить 15 грн з квартири на місяць. Проте не кожний мешканець погоджується віддати такий внесок.
— Одні три гривні платять, інші п"ять, — бідкається Світлана Трохимівна, 57 років. Вона працює консьєржкою вже рік і разом з дочкою та онучкою знімає двокімнатну квартиру в цьому ж під"їзді.
Вчасно і без нарікань платять приїжджі, каже пані Світлана, а старожили зазвичай нарікають, що охорони не потребують, бо в них, мовляв, нема чого красти. Тому й заробіток у "домашніх охоронців" невисокий: 200–300 грн на місяць. Чергують з 10-ї ранку, доба через дві. Влаштуватися на цю роботу може будь-хто. Якщо має паспорт і пристойну зовнішність.
Жінки на вахті знають кожного мешканця в обличчя і за прізвищем, знають, хто з якої квартири. Вони не пускають підозрілих, роздають квитанції по квартплаті і рахунки за телефон. Прибирають ліфт і під"їзд.
— А як ви визначите, підходить вам людина чи ні? — цікавлюся у старшої консьєржки.
— Так видно ж, що людина не бомж і не наркоман. Усі дані паспорта я собі записую в зошит. А з зарплатою у нас все по-чесному, порівну ділимо.
Жінки у цьому під"їзді хотіли б мати у своїй команді ще одну надійну консьєржку, бо змінник-чоловік хоч і з місцевих, але часто — напідпитку або спить. Така ситуація з вакансіями майже в кожному під"їзді на Русанівці, стверджують консьєржки. Через невелику зарплатню вільних місць вахтерів багато.
1 
1
Коментарі