неділя, 01 жовтня 2006 16:30

Арматурниками наймаються приїжджі

Автор: фото: Андрій ЄЛОВІКОВ
  Антон Хайтанюк в арматурному цеху київського заводу ”Бетон Комплекс” загинає на верстаті деталі
Антон Хайтанюк в арматурному цеху київського заводу ”Бетон Комплекс” загинає на верстаті деталі

Саме арматурники формують бетонні каркаси сучасних будівель. Робота із залізною арматурою та дротами потребує фізичного здоров"я та деяких знань із математики.

— Перш ніж відрізати арматурний дріт, робітник відміряє з точністю до міліметра рівно стільки, скільки потрібно на виготовлення деталі, — каже 30-річний В"ячеслав Лобанов, начальник арматурного цеху київського заводу "Бетон Комплекс", що входить до складу холдингу під торговою маркою "Бетон від Ковальської". "Бетон Комплекс" зараз набирає арматурників на роботу. — Потім загинає під кутом, як указано на кресленні. Ті, хто не товаришує з математикою, в цеху не затримуються.

Товсті стержні ріжуть механічними ножицями, а гнуть на спеціальному верстаті. Є й ручний згинальний верстат для деталей з тонкого дроту.

Працюють робітники кількома бригадами. Одні ріжуть і загинають арматуру, інші в"яжуть із них колони, стакани, балки. Окремі деталі з"єднують дротяними петлями. У формовочному цеху готовий каркас заливають бетоном.

— Із 55 наших арматурників лише 20 відсотків старші за 50 років, — розповідає В"ячеслав. — Багато робітників повертаються на підприємство після служби у війську. Щороку проходять практику студенти-зварювальники Київського енергетичного ліцею. Із десяти практикантів троє приходять сюди працювати. Під час літніх канікул у цеху підробляють студенти, в основному ті, хто навчається на будівельних спеціальностях. Також багато приїжджих.

Ті, хто не товаришує з математикою, не затримуються

22-річний Антон Хайтанюк із Хмельниччини працює на заводі третій рік. Починав із найпростішого — в"язав арматурні конструкції. Згодом навчився рубати на верстаті товсті стержні й загинати їх під кутом. Четвертий рік працює в цеху 25-річний Борис Агєєв із Дніпропетровської області. Хлопці живуть у комунгоспівському гуртожитку. Завод орендує в ньому кілька кімнат.

У цеху постійно відкриті ворота, через які вантажівки привозять арматуру і забирають готову продукцію. У приміщенні зимою температура опускається до мінус 19 градусів. Працюють у теплих робочих куртках.

— Але тут краще, ніж на будівництві просто неба, — розповідає Борис Агєєв. — Не падає на голову дощ, вітер не дме. У нас ніхто не хворів.

Робота в арматурників підрядна. За виготовлену конструкцію під "стакан", бетонний шток для колони, двом робітниками платять 100 грн — по 50 на кожного. За зміну двоє робітників виготовляють до трьох таких конструкцій. У кваліфікованого арматурника виходить понад 2 тис. грн на місяць.

Поруч із молоддю працюють ветерани. Бригадир арматурників 52-річна Валентина Охріменко почала працювати на Заводі залізобетонних виробів N5 (так тоді називався завод "Бетон Комплекс") сімнадцятирічною дівчиною.

— Тепер добиратися на роботу зручніше, — каже бригадир, — одинадцятий трамвай зупиняється біля самого заводу. У сімдесяті роки доводилося півгодини пішки йти від зупинки 18-го тролейбуса біля кінотеатру "Кадр". Ішла через пісок, у руках несла туфлі на підборах. Коли запізнювалася, добігала до заводу за двадцять хвилин.

Начальник цеху В"ячеслав Лобанов після будівельного технікуму і Київського національного університету будівництва і архітектури спочатку пішов на Завод залізобетонних конструкцій імені Ковальської, а 2003-го став майстром на "Бетон Комплекс".

— Нині арматурників не готує жодне столичне училище, — каже. — Із тих, хто влаштовується працювати, лише десять процентів мають фах. Декотрі раніше працювали на будівництві і трохи чогось навчилися.

Зараз виробництво переводять на нові закордонні машини. Найближчими місяцями запустять верстат із програмним керуванням італійської компанії "Меп". Щоб управляти ним, оператор повинен мати навики роботи з комп"ютером.

Дехто заробляє до 3,5 тисячі гривень

— Більшість арматурників доводиться готувати прямо на підприємстві, — розповідає виконроб київської будівельної фірми "Наш дім" Юрій Покляченко, 29 років. — За три-шість місяців із новачків виходять непогані спеціалісти.
Середній вік арматурників на будівництві — 30–40 років. Більшість із них приїжджі, які винаймають житло. В залежності від виконаної роботи, арматурник  заробляє 1,5–2 тис. грн. У декого виходить до 3,5 тисячі.
Працювати доводиться просто неба навіть у негоду. Часто люди не витримують і звільняються. Найдосвідченіший арматурник у фірмі "Наш дім" працює сьомий рік.

Зараз ви читаєте новину «Арматурниками наймаються приїжджі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути