— Спати нереально. Ліг — абажур трясеться. Фури всю ніч ганяють, спокою не дають, — каже Сергій Мордвін, 54 роки, із села Наконечне Друге Яворівського району.
Спілкуємося обабіч міжнародної траси Львів–Краковець. Вона тягнеться через усе село. Цілий день туди-сюди їздять машини — за кілька кілометрів звідси кордон із Польщею, є автомобільний перехід. У населеному пункті обмеження швидкості для машин до 60 км/год. Та більшість водіїв його не дотримують. При в'їзді та біля сільради на асфальті є "лежачі поліцейські". Машини пригальмовують біля них, а потім знову розганяються.
У селі живуть трохи більш як 1 тис. осіб. Жителі їздять на роботу в райцентр. Хто має машину — перевозять через кордон різний товар.
Мордвін жене корову дорогою. Автомобілі об'їжджають їх, сигналять.
— Тут узагалі їхати швидше 30 кілометрів на годину не можна, — махає руками. — Тротуарів нема, люди туляться під парканами, щоб під машину не втрапити. Не буває і року, щоб когось не збили. Пару тижнів тому легковушка корову покалічила. Із хатами взагалі біда. У кого нові, цегляні, на високих фундаментах, то ще нормально. А дерев'яні осідають, тріщини дають. Минулого року писали заяви в сільраду, просили гроші на ремонти, то всім дали по 200 гривень. Посміялися хіба. Тут двох тисяч мало, щоб усе до ладу привести.
Троє чоловіків несуть повз дорогу старий диван. 3 хв. чекають, коли не буде машин, щоб перенести його на протилежний бік. Стають біля паркана, закурюють.
— Тут єдиний вихід — робити об'їзну дорогу, — каже Сергій Сеймівський, 35 років. — Але хіба, крім нас то комусь потрібно? Об'їзд ще за Кучми почали робити. Засипали піском — на тому все і скінчилося. За Ющенка взялися з іншого боку села, ліс вирубали. І знову заглохло. А тим часом батьки дітей бояться до школи відпускати, щоб під машину не втрапили.
Два роки тому машина збила на смерть жителя Наконечного Другого 17-річного Тараса Вахулу. Люди перекрили дорогу. На асфальт вивезли стовбури дерев, паркани, розпалили вогнища. Вимагали заборонити рух машин через село. Відтоді нічого не змінилося.
Заходжу в будинок Івана Антонишина, 68 років. У квітні він потрапив під машину. Чоловік сидить на ліжку з перемотаною ногою.
— Та я, йой! — відмахується. — Уже й не пам'ятаю, як то було. Година восьма, темінь. Світло над дорогою є, але його то включають, то нє. Той шофер і не бачив, як я по обочині йшов, зачепив мене. Сам всьо життя на машині проробив. Розумію, що він не хтів того. Ми з ним все залатвили. Відвіз мене в лікарню, полежав пару днів. Поставили апарат Алізарова — оті желізяки. Та й забулося. А за людей страшно.
Начальник обласної служби автомобільних доріг 59-річний Петро Шпитак говорить, що будівництво об'їзної навколо Наконечного Другого було припинене через Євро-2012. Бо в рамках підготовки до чемпіонату розробили альтернативний проект. Концесійна дорога Львів–Краківець мала оминути всі населені пункти.
— Від міжнародної траси страждають усі села — і Куликів, і Івано–Франка, — каже. — Ця дорога вирішила б і їхні проблеми. На жаль, через брак коштів будівництво так і не розпочали. Сподіваємося, проект буде реалізований у найближчі роки.
В останні роки об'їзні дороги в області звели біля сіл Олесько Буського району та Деревач Пустомитівського.
— Скарги надходять від жителів усіх сіл, що лежать на важливих автомобільних напрямках, — продовжує Петро Теодорович. — Є проект 16-кілометрового об'їзду навколо Стрия. Орієнтовна вартість — 800 мільйонів гривень. Будівництво надземних переходів не завжди вирішить проблему. Це доцільно робити в селах, де вже є хороше покриття, широка смуга руху. Наприклад, громада Солонки біля Львова звернулася з таким проханням.
3 
1
Коментарі