"1991-го я прийшов до міського голови Львова. Тоді містом керував Василь Шпіцер. Треба було піднятися на другий поверх, а ліфт там не зупинявся. Я піднявся у візку по сходах із допомогою сторонніх людей", — розповідає голова Львівської організації "Реабілітація інвалідів" 56-річний Ярослав Грибальський. Він 38 років пересувається у візку. Торік брав участь у розробці державної програми "Безбар"єрна Україна". У кабінеті міський голова подає мені руку. А я питаю: ви не задумалися над тим, як я до вас потрапив? За кілька днів ліфт уже довозив відвідувачів на другий поверх. Відтоді разом із мерією працюємо над ліквідацією архітектурних бар"єрів у місті.
Львів активно готується до Євро-2012. Які нові об"єкти є доступними?
— Усі новозбудовані гіпермаркети, готелі, 20 відсотків аптек. Діти в інвалідних візках найкраще почуваються у школі номер 82. Колись силами батьків тут збудували пандус, а тепер коштом міського бюджету встановили ліфт.
Найбільша проблема із житловими будинками, навіть якщо це новобудови. Людина купує квартиру за великі гроші, проте якщо зламає ногу, не зможе самостійно зайти у вузькі двері туалету. При будівництві зробити ширші двері нічого не варто. Та проектні організації нехтують державними будівельними нормами.
Я був на засіданні, де обговорювали проект нового храму. Говорилося, які гарні вікна треба зробити, які великі сходи тут би пасували. Чому мені сходи мають відгороджувати дорогу до Бога? Тільки-но повертаюся з Оперного театру. Директор хвалиться, що це гордість міста, осередок високої культури. А як інвалід має туди потрапити?
До Євро-2012 повинно стати доступним усе, не лише стадіони. Усі об"єкти сервісу, починаючи від митних переходів і закінчуючи громадськими вбиральнями на вулицях міста.
З одного боку спуск є, з іншого — немає
А як із транспортом?
— За останній рік відчутні позитивні зміни. На маршрутах 2, 3, 5, 24 почали курсувати автобуси, які мають низьку посадку і відкидний трап. Також адаптовані до потреб інвалідів два тролейбусні маршрути — 10-й і 24-й.
Ви часто буваєте в Європі. Люди з інвалідністю там вільно пересуваються?
— Коли я вперше приїхав до німецького Франкфурта, в аеропорту мені здалося, що потрапив у інтернат для престарілих. Люди на візках їздили туди-сюди, обслуговуючий персонал їх супроводжував. У нас людей з обмеженими можливостями на вулицях не видно. Хоча законодавча база для цього є — відповідні урядові документи, укази президента тощо. Якщо директор школи, наприклад, захоче, щоб у його навчальному закладі були всі умови для малорухомих людей, — має подати звернення у міську раду. А там — закласти кошти в бюджет.
Зараз наша організація за підтримки Міністерства закордонних справ Данії проводить моніторинг програми "Створення у Львові універсально доступного середовища для людей з особливими потребами". Вона підтримана також Програмою ООН "Розвиток громадянського суспільства" та творчим центром "Каунтерпарт". Досліджували, зокрема, пішохідні переходи. У минулі роки робили вулиці Чупринки, Наукову, Княгині Ольги. Та не скрізь належно виконали пониження. З одного боку спуск є, з іншого — немає. Ми подали в мерію креслення, які мають бути пішохідні переходи, за будівельними нормами. Сподіваємося, наші зауваження врахують.
— Великі гіпермаркети "Скриня", "Епіцентр", "Метро", "Шувар", "Ашан"
— Приміщення усіх облдержадміністрацій
— Залізничний вокзал у Львові
— Львівська міська рада
— Міська лікарня N8 у Львові
— Поліклініка на вул. Галицькій у місті Винники піді Львовом
— Торговельний центр "Чайка" у Рівному
— Тернопільський обласний центр зайнятості
— Готель "Надія" в Івано-Франківську
— Магазин "Меблі" на вул. Воробкевича в Чернівцях
— Департамент соціальної політики Луцької міської ради
Коментарі