Віолета Москалу - доктор філософії, науковий дослідник Лотаринзького Університету (Франція), міжнародний експерт з питань реформування державного управління та місцевого самоврядування. Родом із Буковини. Має понад 10 років досвіду роботи у різних міжнародних проектах (працювала у Європі, Центральній Америці, Північній та Західній Африці), засновник Global Ukraine Foundation, ініціатор та співзасновник Форуму "Global Ukrainians - Глобалізація, виклики та нові можливості для України", що пройде 10-12 липня у м. Києві.
Розкажіть про Форум "Global Ukrainians", який відбувся на цих вихідних. Чому вважаєте, що він зараз на часі?
- Сама ідея Форуму "Global Ukrainians" виникла ще за часів Майдану. Тоді було актуальним питання налагодження співпраці з українцями, які проживають у різних куточках світу. Коли почалася агресія Путіна у Криму, це питання стало ще більш критичним і прийшло усвідомлення, що російська пропаганда надовго. Безпосередньо на Майдан я потрапила на початку грудня 2013 року. Пригадую, як мені зателефонувала хороша знайома, депутатка європарламенту з Франції. Вона тоді сказала, що збирається разом із делегацією до Києва і попросила дати їй якісь настанови. На що я відповіла: "Для чого? Я поїду з вами". Мій хороший товариш Олександр Мельник, професор із Франції порадив тоді написати листа міністру закордонних і європейських справ Лорану Фабіусу. Тієї ж ночі написала цього листа та вже наступного дня з його офісу мені зателефонували. Ще через день у Парижі я зустрілась із представниками команди пана Фабіуса, з якими налагодила плідну співпрацю. Ось таким чином для мене і розпочалась історія народної дипломатії.
Як вдалося такі різні міжнародні контакти оформити у мережу Global Ukraine Foundation?
- Нашу мережу створено у Києві на початку цього року. Власне, Форум - це перший масштабний проект, на якому зібралися лідери-експати з усього світу. Хочу наголосити, що мова тут йде не просто про українську діаспору. Особисто я до Майдану не планувала повертатися до України. Але революційні події в Україні змінили для мене все. Форум — це таке собі підбиття підсумків того, що мало місце протягом останніх вісімнадцяти місяців. Адже за цей час з'явилося чимало нових волонтерських рухів по всьому світу на підтримку України. Від США до Японії, від Китаю до Австралії, арабських країн і країн ЄС. Тому, критично необхідним зараз є розуміння того, яким чином можлива співпраця між ними. Ми всі живемо у глобалізованму світі, світі технологій і мережевого суспільства, що зумовлює появу та розвиток спільнот новго типу. Українцям пощастило жити саме у цей не простий історичний проміжок часу. Адже Майдан нас розбудив і, по суті, українці першими почнуть жити у новій парадигмі цього глобалізованого світу.
Чи сформувалася вже в Україні та в світі критична маса глобально мислячих людей новового покоління?
- На моє переконання, так. Я жартома часто кажу, що є люди, яких можна назвати "global connected", а є "хезбіни" (англ. - "has been"). Другі залишились у минулому сторіччі, перші - у теперішньому, XXI сторіччі. Скажімо, я помітила, наскільки багато активних українців є у Брюсселі, Страсбурзі, Вашингтоні, Калофорнії. Нехай їх і не так багато, але але вони справді здатні стати потужною силою. Сьогодні у глобалізованому світі перевага на боці тих, хто здатен думати глобально та діяти локально. Саме цього зараз бракує Україні, де існує дефіцит достаньої кількості візіонерів, здатних втілювати проекти. Тобто тих, хто був би ще й тактиком.
Не вважаю, що закордонні українці є менш дружніми, ніж, скажімо, французи, німці чи бельгійці. Якщо вести мову про мій власний досвід, то я провела 15 років у якості представника діаспори у Франції. На другий рік мого перебування там долучилася до створення спільної франко-української асоціації, яка допомагала українським студентам інтегруватись у французьке суспільство. Так, це була лише одна така ініціатива, подібних до неї не було в інших містах Франції. Але події Майдану все змінили і зумовили утворення чималої кількості подібних ініціатив.
Чи достатньо держава робить у напрямку об`єднання проукраїнських лідерів-експатів у світі?
- Для мене особисто держава - це, в першу чергу, самі громадяни. Тому це поняття для мене є значно ширшим, ніж просто державні інституції. Та якщо вести мову саме про державні установи, то, на мою думку, вони роблять зараз максимум з того, на що здатні. Виходячи з їхніх ресурсів і з людського потенціалу, який там присутній.
Які ваші враження після повернення до України у Вас як людини, котра пробула довгий час закордоном і повернулася назад?
- Відверто кажучи, зворотня міграція далася мені набагато важче, ніж тоді, коли я відбула до Франції. Адже за цей час довелося пройти через певні розчарування, позбутися ілюзій та здобути краще розуміння необхідності системних змін. Мені важко було зрозуміти, чому молоді представники покоління Майдану так швидко приймають нав'язані системою правила гри. Не менш болісно далося й усвідомлення того, що протягом понад двох десятиліть в Україні не було еліти, яка би дійсно турбувалася долею країни.
4 
79692
Коментарі
1