Останні роки, хвора на рак, поетеса провела в самотності та бідності, в міланській квартирі, заставленій порожніми пляшками, палячи одну цигарку за іншою.
Меріні народилася в Мілані 21 березня 1931. Вірші вона почала писати у віці 16 років. Її перший ліричний збірник "Присутність Орфея" був опублікований в 1953 році та відразу ж був помічений поетами і прихильно сприйнятий критикою.
Перу Меріні належать більше десятка поетичних книг, найвідомішою з яких стала збірка "Свята Земля", яка в 1993 році одержала престижну Премію "Еудженіо Монтале".
Вона написала і кілька великих прозових творів, у тому числі книгу "Інша правда". У 1999 році вийшла у світ її іронічна і трагічна книга "Афоризми і дива". "Поезія - найгірша біда, що може трапитися з людиною", - писала вона в цій книзі.
Багато років поетеса тяжко хворіла, кілька разів лікувалася в психіатричних клініках. Понад десять років аж до 1972 року тривав період її фактичної ізоляції та мовчанки. Проте саме в ці важкі роки народилися три її дочки.
Сама вона навчилася і про це говорити з незмінною іронією: "Альда Меріні втомилася повторювати, що вона божевільна".
У 1996 році Французька академія висунула Меріні на Нобелівську премію з літератури.
3 
1
Коментарі
1