Проблема в тому, що насправді під цією червоною кнопкою було написано "Перевантаження" (Overload), а не "Перезавантаження" (reset). Ця помилка, вчинена на такому високому рівні, є майже досконалим символом того, як насправді були перезапущені Обамою відносини з Росією.
"Ковалі словесного цеху в Білому домі, здається, забули ще й про те, що при натисканні клавіші перезавантаження перезавантажуються також і старі програмні помилки. Якщо згадати про глибоко укорінену російську підозрілість щодо Америки, то можна сказати, що саме це і сталося", пише кореспондент "The Heritage Foundation" .
На думку видання, президент Обама помилився, коли пожертвував планами щодо створення ПРО проти Ірану, елементи якої передбачалося розмістити в Польщі та Чеській Республіці. Варшава і Прага все ще не можуть охолонути від роздратування з приводу ненадійності Вашингтона, проте в новій зовнішньополітичній ери, що наступила з Обамою, члени його адміністрації в спілкуванні з супротивниками вважають за краще надягати м"які дитячі рукавички, тоді як в контактах зі своїми союзниками вони виходять з того, що ті нікуди не подінуться.
Кремль вже поклав у свою кишеню ці поступки і зажадав більшого
Тим часом Кремль вже поклав у свою кишеню ці поступки і зажадав більшого. Поки Обама чекав, що Росія як крок у відповідь підтримає американську політику відносно Ірану, російські лідери - починаючи від прем"єр-міністра Володимира Путіна і далі вниз за списком - підтвердили, що вони не підтримають жорсткі санкції проти Тегерану. Без жорстких санкцій - таких як перекриття постачань бензину - місцеві мулли будуть продовжувати тягнути час, сподіваючись отримати у своє розпорядження ракети з ядерними боєголовками, що призвело б до змін правил гри.
Росія тепер може просто сидіти і чекати, поки Іран не нажене страху і не залякає союзників США на Близькому Сході, включаючи Саудівську Аравію і країни Перської затоки. Важливо те, що Росія ніколи не визнавала терористичними організаціями таких іранських ставлеників як ХАМАС або Хезболла. Чим більше напруженості на Близькому Сході - тим краще для бізнесу. Виробництво в Росії дуже затратне, а як найбільший у світі експортер нафти і газу ця країна отримує переваги від високих цін на енергоносії.
Інші питання двостороннього порядку денного ще більш складні. Поїздка віце-президента Джо Байдена (Joe Biden) в Україну і в Грузію, зроблена через два тижні після візиту Обами до Москви, мало що змінила у частині підтримки з боку Америки бажання цих держав стати членами НАТО. Тим часом Росія створює п"ять військових баз на окупованих грузинських територіях у Південній Осетії і Абхазії, а Білий дім з цього приводу вважає за краще зберігати мовчання.
Заради справедливості слід визнати, що адміністрація США домоглася деяких результатів. Вона забезпечила укладення угоди про транзитні поставки вантажів для американських військ в Афганістані через Росію і Середню Азію, а також змогла зберегти допоміжну базу ВПС в самому серці Середньої Азії - в Манасі (Киргизстан). Проте не слід забувати про те, що перемога над талібами відповідає стратегічним інтересам Росії, і подібного роду домовленості існували навіть під час Другої світової війни, коли при владі перебував радянський диктатор Йосип Сталін.
За матеріалом: ИноСми
3 
1
Коментарі
3