Коли українська мова отримала статус державної

Українській мові надали державного статусу 28 жовтня 1989 року. Вона стала обов'язковою для вивчення в усіх сферах суспільства.

Gazeta.ua зробила підбірку скандальних ситуацій останніх років, пов'язаних із українською мовою.

Згідно з законом "Про освіту" від 5 вересня 2017 року, у садочках та початковій школі предмети викладатимуть українською та мовами нацменшин. Середню та вищу освіту школярі здобуватимуть українською. Закон обурив жителів Закарпаття та Буковини. Зараз більшість буковинських дітей навчаються румунською. За офіційними даними у 4 школах викладають українською та румунською, у решті 57 школах - лише румунською. На Закарпатті з 71 школи менше половини викладають угорською та українською.

На думку Міносвіти, двомовне викладання - єдиний спосіб залишити у школах мову нацменшин і покращити знання школярів із української мови.

У квітні 2017 року лідер гурту "Воплі Відоплясова" Олег Скрипка потрапив у складну ситуацію через різкі висловлювання щодо громадян, які не говорять українською:

"Люди, які не можуть вивчити українську, мають низький IQ, таким ставлять діагноз "дебілізм". Треба їх відокремити, тому що вони соціально небезпечні, треба створити гетто для них".

Зі слів фронтмена, українська мова важлива для суспільства і тому потрібно допомагати людям, які не можуть її вивчити. І хто не розмовлятиме українською, прирікає себе на "асоціальну перспективу".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 українських слів, що збагатять вашу мову

У жовтні 2017 року український журналіст Роман Скрипін посварився із бортпровідницею компанії Wizz Air. Під час польоту вона відмовилася обслуговувати чоловіка українською мовою. Представники компанії сказали, що жінка є громадянкою Чехії та не знає української. У розпалі скандалу стюардеса викликала поліцію, щоб вгамувати журналіста, який нецензурно висловився щодо неї. Коли приїхали правоохоронці, бортпровідниця вільно розмовляла українською мовою.

У серпні 2017 року журналістку Олену Максименко назвали "снайперкою" за те, що розмовляла в Краматорську українською. Місцеві жителі перепитували журналістку, вона із Західної України чи з села. Дізнавшись, що Максименко - киянка, намагалися триматися осторонь.

Дитячій письменниці Ларисі Ніцой відмовили в обслуговуванні українською в кав'ярні, розташованій на станції метро "Житомирська" в Києві. Це сталося у травні 2017 року. Жінку попросили вийти з черги. Вона викликала поліцію. Правоохоронці сказали, що продавці не зобов'язані розмовляти з нею державною мовою.

Ще один випадок відбувся з Ларисою Ніцой у мазагині косметики у грудні 2016 року. Її прохання отримати обслуговування українською стажерка магазину проігнорувала.
"Вона заговорить українською тільки тоді, коли в неї уб'ють когось в АТО, тільки спочатку виколють очі, відріжуть пальці і розпорять черево. Нехай ця учєніца мене більше ніколи не обслуговує. Бо я наступного разу за себе не ручаюся", – написала Ніцой.

У липні 2016 року черкащанина Івана Колісника вивели з супермаркету охоронці через прохання обслуговувати його українською. Касир Діана Сапега обурилася: "Свої національні інтереси висловлюйте на яких-небудь майданах". Чоловік написав скаргу, але працівницю не звільнили.

×