Солом'яний "павук" має висіти до Водохреща

 

— Як я ще дівувала, то перед Різдвом ми з дівчатами робили з соломи "павуків", — розповідає 78-річна Ганна Марчук із Вінниці. — Соломою запасались ще з літа. Нитки брали не товсті, але моцні. Бо як товсті брати, то вузлики на згинах випирають — не дуже гарно. Брали ті соломинки, клали одна коло одної й ножем — раз — відсікали, щоб рівні були. Для одного кубика — 12 однакових соломинок. А таких кубиків мало бути один великий і чотири чи п'ять маленьких. Можна і більше чіпляти — як ото лапки павуку, один під одного.

— Я житню солому беру для "павука", бо там звіння довші від узла до узла — таких уплотньонних переходинок, — ділиться майстер соломоплетіння Володимир Карпуша, 55 років, із села Вінницькі Хутори, що під обласним центром. — Їх треба вирізати, бо нитка через них не пройде. То чим довші соломинки, тим більшого "павука" можна зробити. Як відрізали ті узли, знімаємо шелуху й рівняємо соломинки. А тоді чотири нанизуємо циганською голкою і зав'язуємо у квадрат.

Далі на всіх кутах квадрата майстер нанизує ще по дві соломини. Робить чотири трикутники. Вершини двох трикутників з'єднує зверху квадрата, а двох знизу. Виходить по піраміді з обох боків.

— Ось тут наверху особлива енергетика. Буває, аж щипає за палець, усе як у піраміді, — запевняє Володимир Карпуша. — От таких п'ять двобічних пірамідок підвішують до великої — на чотири кінці по боках і знизу. Виходить "павук". У велику піраміду всередину можна помістити ще якійсь оберіг із соломи. Наприклад, хрест або безконечник.

"Павука" колись підвішували на довгих волосинах із конячого хвоста до сволока — дерев'яної балки, що йшла вздовж стелі. Тепер чіпляють до плафонів. Висіти в хаті має впродовж усіх свят — від Різдва до Водохреща. Кажуть, солом'яний "павук" чутливий до енергетики людини — коли піднести до нього руку, може почати крутитися.

Павук у домі — до грошей

Слов'яни-язичники вважали, що павуки "заснували світ". Сліди таких уявлень уціліли в українській колядці, що походить іще з дохристиянських часів:

Ой як то було з початку світа,

Ой як не було святої землі,

Ой но на морі павутиноньки,

Ой там братоньки раду радять:

— Якби нам, брате, в глибокі води,

Тогди ми, брате, світ обснуємо,

Світ обснуємо і наситимо,

Світ наситимо і наповнимо.

Шанобливе ставлення до павука в українських селах збереглося досі.

— Хто вб'є павука, той накличе на себе лихо — каже Ганна Марчук. — Його можна тільки відігнати або винести за поріг. Мене так учила бабуся. А ще казала, що павуки — хазяї дому, приносять мир і щастя. Якщо павук у домі — до грошей.

Після прийняття християнства з'явилися нові пояснення, чому треба шанувати павуків. Одна з легенд, приміром, розповідає, що павук заснував вхід до печери, де сховалася під час втечі до Єгипту Діва Марія з малим Ісусом. Воїни царя Ірода подумали, що до печери ніхто давно не заходив, раз на вході павутиння, й пішли далі.

×