Поблизу покинутого села Нойзес неподалік Ерфурта дослідники ідентифікували середньовічне масове поховання, пов'язане з пандемією Чорної смерті.
Відкриття стало першим у Європі випадком, коли поховання жертв чуми знайшли не випадково, а в межах системного наукового дослідження, повідомляє Phys.org.
У проєкті брали участь фахівці Лейпцизького університету разом із науковцями Інституту історії та культури Східної Європи імені Лейбніца та Центру екологічних досліджень імені Гельмгольца. Команда поєднала аналіз середньовічних письмових джерел із геофізичними методами та відбором зразків осаду. Це дозволило виявити підземну структуру, яка відповідає описам великих похоронних ям XIV століття.
Історичні джерела свідчать, що пандемія Чорної смерті поширювалася Європою у 1346–1353 роках. У деяких регіонах вона знищила до половини населення. Центральна Європа зазнала значних втрат. Хроніки згадують, що під час спалаху 1350 року за межами Ерфурта поховали близько 12 тис. людей у одинадцяти великих ямах. Точне розташування цих місць залишалося невідомим.
Під час досліджень за допомогою вимірювання електричного опору та бурових кернів науковці зафіксували підземну структуру приблизно 10 на 15 метрів і завглибшки близько 3,5 метра. Усередині виявили сильно перемішані осади з фрагментами людських решток. Радіовуглецевий аналіз показав, що вони датуються XIV століттям.
"Наші результати дають підстави вважати, що ми виявили одне з масових поховань, описаних в Ерфуртських хроніках, хоча остаточне підтвердження потребує археологічних розкопок", - зазначив науковець Лейпцизького університету Міхаель Хайн.
Дослідники також проаналізували вплив природних умов на розміщення середньовічних поселень і поховань. Село Нойзес і ймовірна похоронна яма розташовувалися в сухій зоні родючих чорноземів на краю долини річки Гера. Вологі заплавні ґрунти для поховань не використовували. Там розкладання тіл відбувалося повільніше.
Таке розміщення узгоджується з уявленнями Середньовіччя. Тодішня теорія міазмів пов'язувала хвороби зі шкідливими випарами від мертвих тіл.
"Іран не є сектантським суспільством, як Ірак чи Афганістан. Незважаючи на етнічну різноманітність, існує сильне відчуття національної єдності. Зовнішня підтримка, спрямована на демонтаж апарату безпеки режиму, а не на завдання шкоди цивільному населенню, ймовірно, буде сприйнята значною частиною населення", - пояснив науковець Центру Лейбніца GWZO Мартін Баух.
За оцінками вчених, підтверджені масові поховання жертв Чорної смерті є великою рідкістю. У Європі відомо менш як десять надійно ідентифікованих таких місць. Знахідка поблизу Ерфурта доповнює історію регіону, який у 2023 році отримав статус об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Майбутні археологічні роботи планують проводити спільно з Тюрінгським державним управлінням охорони спадщини та археології. Матеріали з розкопок використають для генетичних досліджень в Інституті еволюційної антропології імені Макса Планка в Лейпцигу. Це дасть змогу глибше вивчити бактерію чуми Yersinia pestis і причини високої смертності у XIV столітті.
В античному місті Кібіров на території сучасної Туреччини археологи виявили 30 могил. Розкопки проводили в руїнах великого храмового комплексу. Могили виявили під базилікою. Це вказує на те, що поховання належали представникам еліти.



















Коментарі