Українського поета та правозахисника Юрія Литвина заарештували 5 липня 1979-го. Письменника звинуватили у "антирадянській агітації та пропаганді". Засуджують до 10 років заслання і 5 років таборів. Закатований у російському концтаборі у Пермі.
До цього поета арештовували тричі: 1953, 1956 та 1974-го. Арешти проходили за "зацікавлення українською культурою", за створення підпільної націоналістичної організації "Групи визволення України" та за наклепи на радянську державу. В ув'язнені закінчив збірку "Трагічна галерея". У ній описав злочини радянської тоталітарної системи проти українського народу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Арештували українського правозахисника
Після звільнення 1977-го Литвин стає активним членом Української Гельсінської групи. У квітні 1979-го пише статтю "Правозахисний рух в Україні. Його засади та перспективи". Арештовують важкохворого поета саме за неї. Після арешту потрапляє до Кучинського табору у Пермській області. Тоді там перебували й інші українські правозахисники - Василь Стус, Олекса Тихий і Микола Руденко.
Литвина знайшли 24 серпня 1984-го у камері із розрізаним животом. Помер у лікарні в місті Чусово Пермської області.
12 листопада 1982-го політв'язень Михайло Горинь прибуває до табору ВС-389 до села Кучине, Пермська область, Росія. Камери комплектували психологічно несумісними людьми – до інтелігенції саджали кримінальних злочинців. Штучно провокували конфлікти. Українські громадські діячі-співкамерники приймають його до Української Гельсінської групи. Тоді ж Михайло пише психологічні нариси про співкамерників - Василя Стуса, Олексу Тихого, Валерія Марченка, Юрія Литвина. Згодом їх усіх закатують.
4 
1
Коментарі